Вверх

Що кажуть глобальні банки про порти України

03 червня 2019   Андрій Муравський, Максим Баженов

Наводимо виступ представників ЄБРР та Світового Банку на форумі Grain Ukraine 2019 і «Портовому форумі», які пройшли в Одесі у травні

Що кажуть глобальні банки про порти України

На фото: заступник голови ЄБРР в Україні Марина Петрова на форумі Grain Ukraine

Марина Петрова, заступник голови ЄБРР в Україні:

«Глобально вкладаємо в «розшивку» вузьких місць (інфраструктури — ред.), можливість залучити більш глобальні інвестиції. Ми активно фінансуємо придбання вагонів-зерновозів, працюємо з приватними компаніями, а також профінансували минулого року «Укрзалізницю», яка купує вагони.

Коли ми попросили вирівняти тарифи для УЗ і приватних інвесторів, то вкоротку це призвело до подорожчання вартості, але насправді це розширює можливості для збільшення інвестицій, тому що стає більш прозорим ринок.

Сподіваємося, що таким же чином почне вирішуватися і проблема з локомотивами. З УЗ ми продовжуємо працювати щодо електрифікації шляхів. Наступний проект, над яким ми починаємо працювати, це електрифікація ділянок, які ведуть до Миколаївського і Херсонського портів. Ми розуміємо, що у зв'язку з тими труднощами, які виникають на Азовському морі, ці порти стають більш важливими.

Ми розраховуємо на прийняття концесій. З Orexim працювали над проектами, які розширюють потужності портів. Малоймовірно, що ця Рада закон прийме (закон про концесії — ред.), але ми не здаємося. Ми не знаємо, коли це трапиться, але точно знаємо, що це трапиться. І для нас це пріоритет. Це дуже важливо для бізнесу.

Ми також підтримуємо компанію «Нібулон» у плані розвитку річкового судноплавства. Ми сподіваємося, що буде прийнято законодавство, яке дозволить іншим гравцям заходити на цей ринок. Склалася критична ситуація зі шлюзами — їх потрібно обов'язково ремонтувати. Вони стають не тільки неефективними, а й все більш небезпечними.

Спільне фінансування MV Cargo — це знаковий проект.

Відновлювана енергетика. Ми підтримували прийняття нового закону. З одного боку, ті, хто інвестує, повинні відбити інвестиції. А вартість енергетики стає доступнішою, щоб український бізнес продовжував залишатися конкурентоспроможним.

Ми продовжуємо працювати з державними банками і дуже сподіваємося, що реформи попередніх років посприяють тому, що українські банки кредитуватимуть економіку. Зараз багато невеликих проектів, але з ними не зробиш великі обсяги. Ми б хотіли бачити більше великих інвестицій».

Керівник програм з інфраструктури та стабільного розвитку Світового банку Бахер Ель-Хіфнаві:

«Коли ви говорите про реформу управління — я б хотів на це подивитися з іншого боку і задати питання: чи може АМПУ відповідати зростаючому попиту, який ми спостерігали останні роки? Я думаю, відповідь — «Так». Наступне питання. Чи відповідає портовий сектор зростанню за останні роки? І я вважаю, що відповідь на це питання буде — «Ні».

Якщо подивитися на світовий досвід — портовий сектор, портові адміністрації відіграють проактивну роль в економічному розвитку муніципалітетів і регіонів, де вони розташовані. І це стосується не тільки вантажів у портах. Вони відіграють активну роль і в тому, що стосується галузевих кластерів. І якщо думати про це — необхідно також подивитися загалом, яка роль приватного сектора в цьому процесі.

Якщо говорити з точки зору політики — яке бачення портового сектора в економічному розвитку країни. Що передбачається. Це питання вже рівня міністерства. Тому що відповідь на це питання є стратегією для цієї галузі, яку може реалізовувати портова адміністрація. Тому що у нас є регуляторні питання.

Якщо говорити про приватний сектор — він братиме участь в управлінні терміналами, в перевалці вантажів тощо. І якщо дивитися на ці два елементи — це модель лендлордів, власників територій. Але це не та модель, яка зараз є в АМПУ. Це та модель, яка, ми хочемо, щоб працювала у вас. Коли портові адміністрації можуть відігравати свою роль, і при цьому приватний сектор також відіграє свою роль.

Що стоїть на шляху реалізації цього. Я хочу сказати про одне ключове обмеження. Ключовий момент, важливий момент для АМПУ, який стоїть на шляху розвитку і здатності відігравати свою економічну роль — це доступ до землі. Якщо говорити про внутрішню територію портів — тут є кілька груп, які є власниками землі: це міста, муніципалітети, це приватний сектор. І дуже складно отримувати доступ до цих територій.

Доступ до землі не є критичним питанням, але критичне питання — це права на управління. Ви в Україні також знаєте про те, що державний фонд володіє активами, і які права з цим пов'язані. Але я хочу сказати, що без надання права керування АМПУ дуже складно буде підтримувати економічний розвиток муніципалітетів і країни в цілому. Я вважаю, що це найбільш важливе обмеження для галузі. Згодом завжди розвивається певна напруга між портовою адміністрацією та міським управлінням. Не завжди є розуміння, які ролі відіграють адміністрації портів у регіоні, є питання забруднення, вузьких місць тощо.

У нас є досвід підключення до керівництва портових адміністрацій представників муніципалітетів. І це дуже важливо. Наприклад, у нас є Роттердам, де всі п'ять членів правління є представниками незалежних груп. Це найрозвиненіші групи. Тобто, це повинні бути незалежні групи, представники муніципалітетів і держава. Це ще один досвід, яким можна поділитися.

І останнє. АМПУ керує 13 портами, і вони отримують однакову увагу від адміністрації, бо ці порти відповідають 75-80% пропускної спроможності країни. Якщо говорити про міжнародний досвід — то дійсно іноді адміністрації приділяють більше уваги якимось декільком портам. І тут уже питання муніципалітетів. Це може бути пряма приватизація або інші моделі. Необхідно вивчати цей досвід. І таким чином АМПУ матиме можливість ще краще виконувати свою роботу і також сприяти розвитку міст, портових територій і в цілому України».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати