Вверх

«Енергетичні» санкції РФ проти України: альтернативні маршрути постачання

23 квітня 2019   Андрій Муравський

Росія обмежила експорт до України свого вугілля, нафти і нафтопродуктів. Як це може позначитися на роботі українських портів.

«Енергетичні» санкції РФ проти України: альтернативні маршрути постачання

Російський уряд ускладнив експорт до України свого вугілля, нафти і нафтопродуктів ― з 1 червня вони, як і безліч інших російських товарів, будуть завозитися в Україну тільки на підставі окремих дозволів. Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв назвав це відповіддю на «недружні заходи» з боку України.

Але Росія залишається великим постачальником дизпалива, зрідженого газу і мастильних матеріалів. Російське дизпаливо у структурі загального українського споживання займає 40%, скраплений газ ― близько 30%.

Як зазначають експерти, у подальшому заміщення російських поставок дизпалива може статися за рахунок переорієнтації на його ввезення з Білорусі, поставок через морські порти України і збільшення обсягів переробки «Укртатнафтою» (тим паче, що тенденції до збільшення власного виробництва палива є ― «Укртатнафта» збільшила виробництво бензину і дизпалива). Дефіцит скрапленого газу буде компенсовано за рахунок морських поставок, імпорту з Казахстану і ЄС. Хоча це позначиться на ціні, оскільки альтернативні поставки завжди дорожчі.

На думку глави «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, нові санкції повинні підштовхнути Україну до диверсифікації поставок. В якості двох основних альтернатив він бачить збільшення завантаження «Укртатнафти» і нарощування поставок нафтопродуктів через морські порти. «Це дасть синергетичний ефект. Крім зниження залежності від Росії і Білорусі, ми завантажимо свої порти і Кременчуцький НПЗ, чимало продукції якого знов-таки повернеться у порти у вигляді експорту», ― вважає він.

За його оцінками, на першому етапі переробку в Кременчуці можна наростити за рахунок поставок «морської» нафти до 6 млн тонн на рік, або на 3 млн тонн на рік. Ще 4 млн тонн дизпалива можна прийняти по морю, але наразі є скепсис щодо готовності вивантажити цей обсяг. Особливі побоювання викликає «Укрзалізниця», яка має величезну нестачу тяги і вагоноцистерн. Більш реалістичною оцінкою спроможності щодо «морського» імпорту є 2 млн тонн із поступовим нарощуванням поставок в міру адаптації внутрішньої транспортної інфраструктури.

«Кременчуцький нафтопереробний завод на 25% закриває потреби країни у нафтопродуктах, а здатний ― близько 75%. Він може переробляти до 6 млн тонн сирої нафти на рік. Решту ми можемо постачати або через нафтопереробний завод у Мозирі в Білорусі, або з Польщі, Литви, Румунії. Кілька років тому ми з лінії нафтопроводу «Дружба» поставили до Мозиря мільйон тонн азербайджанської нафти. Ми показали білорусам, полякам, що теж можемо постачати туди альтернативну нафту», ― запевняє ЗМІ голова парламентського підкомітету нафтової, нафтотранспортної галузі і нафтопродуктозабезпечення комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Тарас Батенко. І наголошує, що сиру нафту з Росії Україна сьогодні і так практично не імпортує. І диверсифікація почалася кілька років тому, коли замість російської нафти через Одеський порт стала танкерами постачатися азербайджанська нафта.

«Завантаження Кременчука та використання морських поставок дозволить скоротити закупівлі в Росії і Білорусі до 2 млн тонн на рік або менше ніж 30% ринку, що є прийнятним показником, а в перспективі повністю відмовитися від них», ― каже глава «Консалтингової групи А-95».

Російська нафта переробляється на двох білоруських нафтопереробних заводах, які займають близько 35% ринку дизельного пального і 40% українського ринку бензину. Для Білорусі Україна ― найбільш ліквідний канал експорту, тому жорсткість умов поставок з РФ їй на руку. З іншого боку, в 2018 році росіяни сильно (на 25%) обрізали поставки нафти до Білорусі, а також закрили експорт світлих нафтопродуктів у республіку. У зв'язку з цим вільних обсягів у білоруських НПЗ не так і багато. Мінськ неодноразово заявляв про вивчення альтернатив постачання російської сировини, але далі слів справа поки не йде.

Білорусь розглядає варіант постачання нафтопродуктів річкою. «Білоруське морське пароплавство» уже планувало зробити пробні поставки дизельного палива до Київського річкового порту двома нафтоналивними суднами вантажопідйомністю 750 тонн кожне, але відклало реалізацію через технічні причини ― готували самі судна. Утім, поки все впирається в те, коли саме будуть проведені заплановані Адміністрацією морських портів України днопоглиблювальні роботи на річці Прип'ять.

Що стосується імпорту російського вугілля, то тут залежність від Росії у нас все-таки більша, ніж від нафти або нафтопродуктів. Йдеться про антрацит, який необхідний українським тепловим електростанціям. За даними Державної служби статистики, в 2018 році Україна імпортувала 21,4 млн тонн вугілля, з яких російське склало понад 15 млн тонн, це понад 70%. З РФ завезли 3,6 млн тонн антрациту (частка в загальному імпорті вугілля цієї марки ― 93,6%) і 11,4 млн (66,1%) кам'яного вугілля, в тому числі і коксівного. Ще близько 29% вугілля імпортували з США, з інших країн постачалися незначні обсяги.

І знову-таки, надії покладаються на Білорусь, яка сама вугілля не видобуває, але реекспортує його. Минулого року вона вже активно почала постачати вугілля до України: якщо в 2017 році Білорусь відправила нам 0,6 тис. тонн вугілля, то в 2018 році ― до 588,5 тис. тонн. Ми були основним споживачем вугілля з Білорусі ― весь обсяг експорту в 2018 році склав 854 тис. тонн. При чому в Росії вона закупила 1,2 млн тонн з 1,6 млн тонн, повідомив Белстат.

Поки, наголошують експерти, про повну заборону постачання російських нафтопродуктів мова не йде. Так само, як і про вугілля. «По дизпаливу і зрідженому газу буде новий режим видачі дозволів на експорт, такий режим є і сьогодні», ― зазначає Сергій Куюн. І навіть найбільш «войовничі» російські оглядачі та політики говорять, що спецдозволи не зможуть повністю перекрити поставки в Україну російських товарів, і ними буде займатися «будь-хто особливо близький комусь», просто в менших масштабах і під пильною увагою.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати