Вверх

Фактчекінг: як лукавить Міністр екології

07 грудня 2018  

Ми попросили експертів портової галузі прочитати колонку міністра екології Остапа Семерака, де він виправдовує свавілля екологічних інспекторів у портах, і виявили низку неправдивих фактів і тез.

Фактчекінг: як лукавить Міністр екології

На фото: міністр Остап Семерак

23 листопада на сайті «Українська правда» з'явилася колонка міністра екології та природних ресурсів «Одеські порти. Що відбувається насправді». Цим текстом Семерак особисто спробував виправдати незаконну діяльність екологічних інспекторів у портах, яка насправді є корупційною годівницею чиновників. Зроблено це було навіть попри те, що його ж колеги в уряді, а також попередники на посаді міністра не тільки підтверджували корупційну сутність того, що відбувається, але і не без успіхів боролися з цим явищем. Слід також зазначити, що текст Семерака з'явився відразу ж після того, як Одеський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував акт перевірки балкера Greendale, який у серпні минулого року склали співробітники Державної служби з безпеки на транспорті. Схоже, міністр таким чином вирішив підбадьорити своїх працівників, які знову почали сумувати.

Ми попросили експертів портової галузі віце-президента Морської палати Івана Ніякого і голову Асоціації морських агентів України Ксенію Підручну прочитати колонку міністра і перевірити її на факти.

Теза 1. Семерак: «Проблема перевірок суден в Одеських портах Держінспекцією не з`явилася вчора. Всі попередні роки такі перевірки проводилися, і жодних нарікань з цього приводу не було».

Факт

Ніякий: «Наша компанія («Трансшип») першою почала протистояння з екологічною інспекцією ще в 2010 році. Спочатку кілька років ми фактично сам на сам протистояли великому, чітко вибудуваному, ефективному злочинному угрупованню. Як результат — десятки затриманих суден, сотні судових позовів, обшуки, кримінальні справи та мільйонні збитки як компанії, так і державного бюджету. Дуже довгий час за прикладом деяких судновласники й агенти не наважувалися відкрито підтримати нас, побоюючись переслідувань з боку корумпованої державної машини, але, побачивши реальні результати нашої боротьби, багато компаній почали наслідувати наш приклад».

Теза 2. Семерак: «Я здогадуюся, чому. Бо здебільшого інспектори навіть не відривалися від стільців і фізично не виходили на перевірки. Натомість підписували пакет документів. Не важко здогадатися, що не задарма».

Факт

Ніякий: «У попередні роки екологи відвідували кожне судно для перевірки ізольованого баласту. Ніколи судно не починало вантажитися без дозволу екологів».

Теза 3. Семерак: «Тому Мінприроди дуже ретельно, з урахуванням позиції відповідального бізнесу та громадськості, провело розробку двох документів: порядку відбору проб та порядку взаємодії між Держекоінспекцією та Адміністрацією морських портів».

Факт

Підручна: «Насправді Мінприроди жодного разу не консультувалося з представниками бізнесу та громадськості при розробці зазначених проектів нормативно-правових актів. Навпаки, представники Держекоінспекції та Мінприроди систематично відмовляються бути присутніми на нарадах в Мінінфраструктури та засіданнях робочої групи при Державній регуляторної службі України, в яких з метою розробки цих порядків беруть участь бізнес і громадськість».

Теза 4. Семерак: «Більшість із цих суден належать іноземним компаніям. Для правоохоронних органів не важко встановити, до речі, справжніх бенефіціарів цих офшорів».

Факт

Ніякий: «Пан Семерак навмисно називає все іноземні компанії офшорами, намагаючись виставити всіх судновласників нечистими на руку ділками».

Теза 5. Семерак: «Найтиповіші порушення - це скидання баластової води з перевищенням гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, часом у десятки разів. Просто кажучи, судна, покидаючи порт, просто «миються» цілющими водами Чорного моря, залишаючи по собі решти нафти, хімікатів, соляри і десятки інших хімічних сполук».

Факт

Ніякий: «Ізольований баласт перевозиться в танках, які призначені виключно для перевезення баласту. Попадання в ці танки нафти, дизельного палива, вантажу виключено. Простими словами, судно відкочує абсолютно ту ж воду, яку і приймало. Вся баластна система перебуває під постійним наглядом класифікаційних товариств».

Теза 6. Семерак: «Уся ця таблиця Мендєлєєва мандрує морем, знищуючи на своєму шляху рослини та живі організми, завдаючи шкоди людям. І в цьому контексті ситуація з туристичним сезоном і безпекою громадян залишається дуже і дуже тривожною».

Факт

Ніякий: «Дуже сумно, що міністр екології не знає такого просто факту, що в морській воді розчинені майже всі хімічні елементи таблиці Менделєєва. Основні хімічні елементи: кисень, водень, хлор, натрій, магній, сірка, кальцій, калій, бром, вуглець. У цьому контексті компетентність міністра постає дуже і дуже тривожною».

Теза 7. Семерак: «Я також пропонував інспекторам мати сучасні засоби фіксації порушень, аби їх легше було доводити в судах: на жаль, практика оскарження приписів екоінспекторів носить масовий характер, і дуже часто наша Феміда не на боці закону та справедливості».

Факт

Ніякий: «Інспектори дійсно знімають відеоролики на мобільні телефони, і зрозуміти, що відбувається в цих роликах, не є можливим. Міністр вважає, що відстоювання своїх прав та інтересів в судах - це «на жаль» і тут же голослівно звинувачує суди в несправедливості».

Підручна: «Міжнародна морська організація та положення Чорноморського меморандуму визначають, що інспектувати судно може тільки досвідчена посадова особа, яка володіє кваліфікацією інспектора держави прапора; повинна мати кваліфікацію капітана або старшого механіка і відповідний досвід роботи на суднах, або отримати кваліфікацію у навчальному закладі в морській галузі, а також пройти спеціальну підготовку. Інспектори Держекоінспекції не відповідають цим кваліфікаційним вимогам, тому не можуть здійснювати ані огляд судна, ні перевіряти сертифікати, ні самостійно відбирати на судні будь-які проби.

Теза 8. Семерак: «Коли недобросовісні перевізники зрозуміли, що жити таки будемо по-новому, а інспектори діятимуть виключно в межах чинного законодавства і в дозволений ним спосіб, Держекоінспекцію вирішили просто ігнорувати! Адже штраф за недопуск на територію порту все ще мізерний. Нагадаю, що законопроект №8026 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження європейського досвіду про здійснення державного природоохоронного контролю)» розроблений Мінприроди і перебуває в парламенті. Набагато вигідніше просто не пускати інспекторів до порту, ніж сплачувати штрафи за перевірки, оплачувати простої суден у портах. За поточний рік 17 разів екоінспекторів взагалі не було допущено до портів. Про це є відповідні протоколи і судові позови».

Факт

Ніякий: «Держекоінспекція була законодавчо позбавлена можливості здійснювати контроль ізольованого баласту, оскільки це порушувало положення конвенції МАРПОЛ. «Недобросовісні перевізники» аж ніяк не можуть не пускати інспекторів до порту, оскільки охорона порту забезпечується силами державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Теза 9. Семерак: «Мене ніколи не влаштує ситуація, коли ці «корита», єдина мета яких - попрацювати пару пікових для аграріїв сезонів, будуть плавати нашими морями».

Факт

Підручна: «Судно Blue Lake Star збудоване в 2015 році, судно Bulk Switzerland - в 2010 році, Eren C - в 2004 році, судно Gertrude Oldendorff - в 2016 році, судно Jumeirah Beach - в 2014 році, судно Mineral Noble - в 2004 році, судно NBA VAN GOGH - в 2013 році, судно Oura - в 2009 році. Немає сумніву, що всі ці судна належним чином обладнані відповідним природоохоронним обладнанням з очищення стічних, баластних і нафтовмісних вод, і що штрафувати їх за забруднення моря не було підстав».

Теза 10. Семерак: «За сім місяців поточного року оформлено 37 претензій на суму $824 333,82, і до державного бюджету надійшло $789 131,66».

Факт

Підручна: «Насправді ті $789 131,66 про які він згадує у своїй колонці, не йдуть до держбюджету, а йдуть на виправлення помилки Держекоінспекції. Справа в тому, що в серпні 2013 року зі судновласника судна «Тереза Саксес» за рішенням суду були стягнуті $3 млн як збитки, завдані навколишньому середовищу в результаті скидання пальмової олії у внутрішні морські води України. Розрахунок цих збитків здійснювала саме Держекоінспекція. У 2015 році судновласник подав позов до суду і довів, що збитки йому нарахували невірно, і заподіяна ним шкода насправді становить $946 575. Ось якраз ті $2,15 млн, які з нього помилково стягнули до бюджету, поки що екоінспектори і збирають із суден, щоб йому повернути на виконання відповідного рішення суду.

Читайте також Як портовий бізнес відреагував на судову перемогу над інспекторами УТБ

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати