Вверх

Рік Морській Палаті України: чого вже вдалося досягти

15 квітня 2019   Андрій Муравський

Ми зустрілися з виконавчим віце-президентом Морської Палати України В'ячеславом Кисловським, щоб поговорити про те, які актуальні проблеми галузі зараз вирішує ця організація і які плани на найближче майбутнє.

Рік Морській Палаті України: чого вже вдалося досягти

Фото: Укрінформ

У 2018 році група однодумців морської бізнес спільноти створила організацію, яка покликана об'єднати інтереси всіх секторів морської і річкової галузі, як ефективний механізм громадського контролю та захисту від державної корупції — Морську Палату України. За минулий рік організація вела активну діяльність і вже встигла себе позитивно зарекомендувати. Ми зустрілися з виконавчим віце-президентом В'ячеславом Кисловським, щоб поговорити про те, які актуальні проблеми галузі Морська Палата вирішує зараз і які її плани на найближче майбутнє.

— Коли Морська Палата України створювалася, метою було забезпечити інтереси морської індустрії і бізнесу, при чому — об'єднавши галузь. Наскільки цього вдалося досягти? Хто зараз входить в Палату?

— Об'єктивно кажучи, пройшло не так багато часу, ми ще молода організація. Якщо говорити про об'єднання, то тут ще треба чимало зроботи, люди повинні бачити нашу діяльність і розуміти, що вона приносить галузі користь. Цим ми як раз і займаємося і досягли за рік певних успіхів.

В МПУ зараз входять, зокрема, такі компанії. як «Трансшип», «Рісойл», «Укрферрі», «Нібулон», «Аквасервіс», АНК, а також Іллічівський судноремонтний завод, ТОВ СМТ Южний Лтд, Видавництво «Порти України», Асоціація Міжнародних експедиторів України, Асоціація Морських стивідорів України, Асоціація Морських агентів України, Всеукраїнська Асоціація крюїнгових компаній. Важливо, що члени нашої асоціації (такі, як Шота Хаджишвілі, Андрій Іванов) — це відомі непримиренні борці з корупцією в галузі.

Водночас, можу сказати, що МПУ успішно налагодила ефективну взаємодію з іншими провідними господарюючими суб'єктами морської галузі та профільними морськими об'єднаннями, і це дозволяє нам посилити позиції при відстоюванні інтересів галузі. Наприклад, ми працюємо АСК «Укррічфлот», компанією «Дельта Вілмар», Асоціацією річок України, з ГО «Бізнес-Варта» та іншими морськими організаціями України.

Кажуть, «вода камінь точить», і в нашій галузі ми бачимо, що так воно і є. Так, багато зусиль довелося докласти і принциповому бізнесу, і профільним асоціаціям, і юристам для того, щоб вирішити проблему з необґрунтованими претензіями екологічної інспекції до судновласників. Але, врешті-решт тут вдалося досягти значних успіхів. Нещодавно Кабмін привів у відповідність до вимог Митного кодексу України процедури екологічного контролю скидання вод із забруднюючими речовинами під час перебування суден в портах тощо. І виключив контроль баластних вод, що відповідає міжнародній практиці.

— Мабуть, сьогодні Морська Палата найбільше на слуху через боротьбу з Морською адміністрацією України. Чому саме призначення нових капітанів морських портів має для організації таке значення? Видно, що на скасування результатів конкурсу, проведеного Морською адміністрацією, витрачається чимало сил...

— Ви маєте рацію, ми дійсно дуже активно працюємо над тим, щоб вирішити цю проблему. Справа в тому, що це не просто заміна одних капітанів порту іншими, а наслідок реформи, яку Держслужба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) просто-таки зводить нанівець. Коли адміністрація створювалася, це в галузі вітали, адже створення такого органу відповідає міжнародним вимогам в галузі торгового мореплавства і всім у морській галузі вселяла надію на професійне вирішення накопичених проблем. До минулого ж року функції адміністрації виконували різні держструктури, які часом не мали до моря зовсім ніякого стосунку (зокрема, Укртрансбезпека).

Одним із завдань Морської адміністрації було забезпечити розподіл господарюючих і наглядових функцій капітанів портів. Ми, безумовно, підтримуємо таку реформу, але ж це потрібно робити в законодавчому полі, а не бігти по ярах беззаконня з гучними гаслами боротьби з корупцією. Восени минулого року було проведено незаконний конкурс на зайняття посад капітанів морських портів. Адже згідно з Кодексом торговельного мореплавства України та Законом «Про морські порти України», капітанів морських портів повинна призначати не Морадміністація, а Міністерство інфраструктури — тому цей конкурс повинен був бути проведений Мінінфраструктури. Призначення так званих капітанів портів Морською адміністрацією призвело до появи одночасно двох капітанів, оскільки легітимні капітани не були звільнені. У портах виник правовий хаос. Морський порт — це складний бізнес механізм, де перетинаються багато інтересів. Він живе і діє за усталеними національними і міжнародними стандартами і своїми регламентами. А така ситуація несе реальні ризики для бізнесу і прямі загрози для морської галузі в цілому. Судновласники дивуються, вказівки якого з двох капітанів потрібно виконувати.

Одночасно видавалися паспорти моряків і кваліфікаційні документи морякам двома капітанами доти, поки легітимні капітани не були відключені від електронної бази Інспекції з дипломування моряків. А це великі ризики для моряків, оскільки в будь-який момент зацікавлена сторона може оскаржити легітимність виданих документів, і судновласники можуть відмовитися від «проблемних» українських моряків.

Морська адміністрація запустила ДП «Сервісний центр морського і річкового транспорту», яке пропонує морським агентам підписати договір, за яким воно за окрему плату надаватиме послуги з оформлення приходу і відходу суден. Знову те ж саме — коли не можна, але хочеться — значить МОЖНА. Оформлення приходу відходу суден — це обов'язок, а не послуга, яка вже оплачена судновласником у вигляді Адміністративного збору.

Суднові агенти зараз змушені для страховки оформляти приходи-відходи у двох капітанів одночасно, і це повний абсурд. Судновласники зможуть оскаржити дії портової влади.

— Як зараз можна вирішити проблему, і чи може це зробити Мінінфраструктури, якому підпорядковується Морадміністрація?

— Мінінфраструктури самоусунулося, офіційно не пояснило свою позицію, уникало участі в проведенні круглого столу на цю тему, не відповідало чітко навіть на депутатські запити. З міністерства доводиться буквально вибивати пояснення, тут дуже потрібна наполегливість, громадський резонанс. Наприклад, тільки після того, як депутатський запит був спрямований на адресу прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, і той дав відповідне доручення міністру інфраструктури, в березні Володимир Омелян підтвердив, що забезпечення функціонування служб капітанів морських портів залишається у повноваженнях АМПУ «до остаточно врегулювання питання про фактичну готовність морської адміністрації до здійснення нагляду/контролю за безпекою судноплавства в морських портах».

Для того, щоб конкурси на заміщення посади капітана порту були законними, необхідно внести зміни до Кодексу торговельного мореплавства України, Закону «Про морські порти України», Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про транспорт» та Водного кодексу України. За фактом же поки тільки поміняли в нормативно-правових актах Укртрансбезпеку і Укрморрічінспекцію на Морську адміністрацію.

Ми подали позов до Мінінфраструктури та Морської адміністрації. Хочемо в судовому порядку заборонити новопризначеним капітанам виконувати повноваження, зобов'язати Морську адміністрацію до вирішення спору по суті не перешкоджати діяльності законних капітанів морських портів. Наш позов був прийнятий Окружним адміністративним судом 7 грудня 2018 року, але процес затягнувся.

— Чи є ще варіанти, окрім як оскаржити конкурс в судовому порядку?

— Ми ініціювали проведення громадської експертизи, і Національне агентство України з питань державної служби дало згоду на проведення. Морська адміністрація виступила проти, стверджуючи, що це виходить за рамки компетенції інституту громадянського суспільства. Ми направили повторний запит міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, і він підписав наказ про проведення громадської експертизи, призначив відповідальну особу за взаємодію з Морською Палатою України з Департаменту реформування і функціонування морського і річкового транспорту.

— Які стратегічні цілі на майбутнє у МТП?

— Ми, як і раніше, маємо намір спрямовувати зусилля на зміну системи управління галуззю та залучення до управління висококваліфікованих фахівців, яких в органах державної влади критично не вистачає. У нас багато функцій розподілено між різними галузевими відомствами. Можливо, варто придивитися до досвіду Польщі, де все максимально зібрано в межах одного міністерства.

Ми також будемо домагатися того, щоб МПУ стала тією організацією, без якої держструктури не зможуть приймати важливі для галузі рішення. Це позитивний світовий досвід, ми зустрічаємося з представниками подібних зарубіжних організацій. Зі свіжого такого спілкування — впливова Турецька морська палата. Це надихає нас. Крім того, ми бачимо, що українці змінюються, галузь змінюється, люди стають більш вимогливими, і влада все більше змушена прислухатися.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати