Вверх

Як працюють судна під іноземним прапором на річках України

15 липня 2019   Андрій Муравський

Як працюють судна під іноземним прапором на річках України

За перше півріччя 2019 року Держслужба морського та річкового транспорту України видала 146 одноразових дозволів суднам під іноземним прапором для навантаження і розвантаження в річкових портах, що майже удвічі більше, ніж у попередньому аналогічному періоді. Сайт «Порти України» проаналізував, який обсяг вантажів обробив кожен із цих портів.

Згідно з інформацією Держслужби морського та річкового транспорту України, за перше півріччя 2019 року судна під іноземним прапором отримали 146 дозволів на захід до українських річкових портів. Близько половини заявок за перше півріччя 2019-го ― на швартування в Миколаївському та Херсонському річкових портах, які перебувають у власності АСК «Укррічфлот».

Рейси до українських річпортів здійснювали судна близько півсотні власників під прапорами таких держав, як Молдова, Панама, Туреччина, Ліберія, Палау, Танзанія, Мальта, Того, Беліз, Коморські острови, Сьєрра-Леоне, Острови Кука, Вануату.

Також на внутрішні водні шляхи заходили судна під прапором Російської Федерації ― танкери, які доставляли нафтопродукти з Туркменістану (Туркменбаші) на запорізький «Комбінат «Зірка».

Читайте також ТОП-20 річкових терміналів України 2018 року

За великим рахунком, у випадку з цими двома портами немає як такого заходу на внутрішні водні шляхи України: для навантажувально/розвантажувальних робіт судна спускаються морськими каналами, як і судна, які йдуть до морських портів Миколаєва та Херсона, але при цьому одноразові дозволи отримувати не зобов'язані. Крім того, на відміну від тих портів, які розташовані вище по Дніпру, річковики, які розташовані біля морських каналів, не залежать від тривалості навігації, так що навантаження і розвантаження тут велася в зимові місяці. Річпорти, для яких навігація почалася в березні, в реальності обслуговували судна під іноземним прапором близько 100 днів за півріччя.

За підрахунками «Портів України», кількість заявок, які видала Морадміністрація, мало не удвічі більша, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді їх приймала ще інша структура ― Державна служба України з безпеки на транспорті. І за перше півріччя 2018 року вона видала 78 одноразових заявок на заходження суден під іноземним прапором до українських річкових портів. При цьому перевага була в сторону Херсона і Миколаєва: заявок на захід до портів, які розташовані далеко від морських каналів, було лише 27. Тобто, за перше півріччя 2019 року кількість заходів до них значно збільшилася ― іноземні власники подали 70 заявок.

В цілому, згідно із заявками на одноразовий захід до річкових портів України, судна під іноземним прапором перевезли за перше півріччя 2019 року біля 400 тис. тонн різних вантажів. З портів, які розташовані далеко від морських каналів, вони транспортували майже 200 тис. тонн вантажів, приблизно стільки ж припадає на «дошлюзові» порти в Миколаєві та Херсоні.

Для порівняння: за аналогічний період минулого року вони перевезли 275,5 тис. тонн вантажів, з яких близько 193,4 тис. тонн припали на Херсон та Миколаїв, а на інші ― лише 82,1 тис. тонн. Тож, можна констатувати не лише збільшення обсягів перевезень вантажів під іноземним прапором із річкових портів України, а й те, що ці судна стали значно більше вантажів забирати з річкових портів, віддалених від морських каналів.

Самі по собі ці дані не можуть дати уявлення про те, як змінилося співвідношення перевезень вантажів із річкових портів та до них ― для цього потрібна додаткова статистика. Проте, за інформацією «Портів України», судна під іноземним прапором не «відкусили» якісь суттєві обсяги у суден під прапором українським. В галузі схильні пояснювати тренд тим, що обсяги вантажоперевалки збільшуються, а кількість суден річка-море під українським прапором ― ні.

Привертає увагу, зокрема, обсяг перевезень під іноземним прапором зернових вантажів ― понад 105 тис. тонн, із яких значна частина, понад 73 тис. тонн, припадає на річкові порти, віддалені від морських каналів і рейду.

Приморські річковики

У Миколаївському річковому порту за півроку обробили 34 судна під іноземним прапором. Вантажообіг склав 63,3 тис. тонн. На експорт йшла металопродукція (48,5 тис. тонн до Грузії), сталеві рулони (4 тис. тонн до Туреччини), металобрухт (5 тис. тонн для турецьких меткомбінатів). Також до турецького порту пішло одне судно з партією висівок (2,8 тис. тонн). Імпортним вантажем були мінеральні добрива ― з тих же Грузії ж і Туреччини судна під іноземним прапором доставили понад 56,5 тис. тонн.

За аналогічний період минулого року на захід до цього порту подали заявки 15 суден під іноземним прапором, які перевезли 43,8 тис. тонн. З яких металопродукція становила 21,5 тис. тонн, металобрухт ― ще 4,8 тис. тон. Міндобрив судна завезли 11,5 тис. тонн. Крім того, з Туреччини до порту прибуло 6 тис. тонн шпату.

У Херсонському річпорту з 1 січня по 1 липня 2019 року обробили 40 «іноземців», а це 132,6 тис. тонн вантажів. На експорт до Туреччини і Греції під іноземними прапорами йшли сталеві рулони і агропродукція, а з портів Туреччини і Грузії прибували міндобрива. Це 62 тис. тонн сталевих рулонів, це 24,8 тис. тонн висівок і сої, це 51,2 тис. тонн нітрату амонію та інших добрив. До Італії вирушило судно з 6 тис. тонн силікату натрію, з турецького порту прибуло 2650 тон мармурової крихти.

За той же період 2018-го на захід у цей порт було 29 заявок від іноземних судновласників. Незважаючи на те, що їх було менше, обсяг вантажів у Херсонському річковому порту був практично таким же, що і за нинішні півроку ― 132,1 тис. тонн. Це пояснюється більшими партіями, які відвантажувалися на судна під іноземним прапором торік. За перше півріччя 2018-го з порту пішло 49 тис. тонн металопродукції, 39,6 тис. тонн агропродукції (зерно і шрот), 25,6 тис. тонн міндобрив і 17 тис. тонн силікату натрію, який вантажили для відправки на експорт.

Крім цих двох портів, що належать АСК «Укррічфлот», вантажі під іноземним прапором відправлялися з «Тягинського хлібоприймального підприємства» (Херсон). У лютому на його причалах повантажили на судно 3 тис. тонн пшениці, а в травні ― 1,5 тис. тонн сої.

Минулого року судна під іноземним прапором швартувалися в Херсоні біля причалів таких компаній, як «Перша Херсонська суднобудівна верф», «Інвестиційна компанія «Дніпровська хвиля», «Турук», на яких завантажили 17,5 тис. тонн металобрухту.

Запоріжжя, Дніпро та інші

За перше півріччя 2019-го в Запорізькому річковому порту (АСК «Укррічфлот») прийняли 10 суден іноземних власників, які транспортували понад 29 тис. тонн вантажів. Три судна завантажили сталеву продукцію і рулони (в цілому ― понад 9 тис. тонн). Чотири ― привезли понад 12 тис. тонн соди з Туреччини. Ще три доставили партії вапняку (3 тис. тонн), бокситів (2 тис. тонн) і хімічної продукції в біг-бегах (3,1 тис. тонн).

Минулого року заявок було 11, і в порту перевалили більше вантажів ― 32 тис. тонн. Це 23 тис. тонн продукції металургів і 9 тис. тонн імпортних вапна і будматеріалів.

Читайте також: Хто, скільки і чого перевіз на річках України у 2018 році

У Дніпропетровському річковому порту (АСК «Укррічфлот») обробили 12 суден під іноземним прапором ― 35 тис. тонн вантажів. Там розвантажили три судна з міндобривами (9 тис. тонн). З Туреччини прибуло дві партії мармурової крихти по 3 тис. тонн кожна. А до Туреччини вирушило чотири судна з партіями пшениці і кукурудзи (понад 12 тис. тонн) і три ― зі сталевою продукцією (понад 8 тис. тонн). У той час як за перше півріччя 2018 року до цього річпорту під іноземним прапором зайшло тільки одне судно, яке привезло 2,9 тис. тонн мармурової крихти з Туреччини.

16 заявок було з початку року на швартування суден до причалів ТОВ «Акварель» у місті Дніпро. Тут розвантажили партії вапняку, карбонату кальцію, бариту, доломіту і шпату, в цілому ― 17 тис. тонн. На експорт же завантажили 28 тис. тонн кукурудзи і шроту. За аналогічний період минулого року була заявка тільки на розвантаження 2 тис. тонн будматеріалів із турецького порту.

Ще 14 заявок було цього року на навантаження і розвантаження на причалах ПрАТ «Річковий порт» в м. Кам'янське Дніпропетровської області. В основному тут вантажили сталеву заготовку ― до болгарського порту Бургас судна під іноземним прапором доставили понад 28 тис. тонн цього вантажу. Крім того, в порту завантажили для відправки до Туреччини 3 тис. тонн кукурудзи і 2,7 тис. тонн соєвого шроту. А також розвантажили дві партії по 1 тис. тонн турецького цементу. Минулого року одноразові заявки на захід до цього порту не подавали.

Сім заявок було за перше півріччя 2019-го на обслуговування на «Третьому експедиційному загоні підводних і гідротехнічних робіт» у Запоріжжі. Всі вони ― на навантаження шроту до Туреччини, в цілому це близько 19 тис. тонн. Знов-таки, за той же період попереднього року заявок на захід до цього порту від іноземних судновласників не надходило.

Крім того, дві заявки було за минуле півріччя на «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» ― на відвантаження двох партій сої по 3 тис. тонн. Дві партії кукурудзи по 3 тис. тонн завантажили на причалах ТОВ «Смарт-Дніпро». У Кременчуцькому річковому порту двічі розвантажували по 1,7 тис. тонн цементу в біг-бегах з Туреччини.

Минулого року Укртрансбезпека заявок на постановку суден-іноземців до цих причалів не отримувала. Зате були заявки на навантаження металобрухту в Дніпрянському річковому порту, який розташований недалеко від Нової Каховки Херсонської області, звідки за перше півріччя 2018-го відправили на експорт 10 тис. тонн вантажів.

Також чотири рази заходили танкери на вивантаження дизпалива і світлих нафтопродуктів на причалах держпідприємства «Комбінат «Зірка» у Запоріжжі (понад 17 тис. тонн). Це менше минулорічних показників: за перше півріччя 2018-го до причалів цього підприємства прибуло дев'ять суден під російським прапором, які доставили 32,6 тис. тонн нафтопродуктів. При цьому якщо минулого року танкери везли сюди вантаж не тільки з Туркменбаші, а й з Таганрога, то цьогоріч вантажів із російського порту не було.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати