Вверх

Яких реформ хоче портовий бізнес: репортаж із «Транспортного форуму»

16 серпня 2019   Андрій Муравський

Учасники форма окреслили основні проблеми галузі та шляхи їх розв'язання

Яких реформ хоче портовий бізнес: репортаж із «Транспортного форуму»

13 серпня у Києві відбувся форум «Транспорт як дзеркало реформ в Україні». Захід зібрав повний зал готелю. Переважну більшість присутніх (а це понад 170 осіб) становили представники стивідорів, судновласників, морські агенти тощо. Важливим є те, що в залі були присутні троє новообраних депутатів, хоча, як зазначив модератор форуму Володимир Шульмейстер, обіцяли бути десять осіб із «Слуги народу». Адже мета заходу — допомогти саме їм зрозуміти, які проблеми є в транспортній галузі та як їх можна вирішити в сесійній залі. А також — звернути на ці проблеми увагу Президента України.

Форум починається з обговорення проблем, пов'язаних із діяльністю Морської адміністрації. Директор «Трансшип-Сервіс» Іван Ніякий називає її найбільш одіозною структурою в галузі. «Нашій галузі щастить на контролюючі органи: перед Морадом була Укртрансбезпека, інспектори якої приходили на іноземні судна і питали: «Ну, шо там у тебе?», а до того була Укрморрічінспекція, скорочено УМРИ. Душили-душили, але ми на плаву», — іронізує виступаючий. Він зазначає, що Морська адміністрація функціонує лише рік, але за цей рік новій структурі «вдалося створити повну плутанину в усіх функціях, які вона повинна виконувати». «Провальна реформа капітанії порту, проблеми з дипломуванням моряків, спроба об'єднати два різні наукові інститути в один», — перераховує він проблеми, добре знайомі людям з галузі, але, ймовірно, поки не знайомі депутатам.

Представники галузі розповіли депутатам про наболіле

«Згідно ст.77 Кодексу про торговельне мореплавство капітан порту призначається наказом Міністра інфраструктури за поданням глави Морської адміністрації. У травні 2019 року всі капітани були звільнені міністром, а нові призначені не були. Це кримінальний злочин: сьогодні в портах відсутній нагляд, і всі документи, які були видані морякам псевдокапітанами портів, є незаконними. Рішення — відновити капітанів портів на посадах та провести реформу капітанії, створивши казенне підприємство, до якого увійшли б усі капітани портів з їх службами і яке здійснювало б нагляд за торговельним мореплавством і займалися б дипломуванням моряків», — зазначає Ніякий.

Далі він переходить до проблем, які виникли у зв'язку зі створеним нещодавно сервісним центром для моряків. Послуги, які моряки отримували в дипломно-паспортних відділах портів, тепер надає за окрему плату державна компанія-прокладка. Морські агенти отримали листи, що відтепер всі приходи та відходи суден будуть здійснюватися тільки через «Моррічсервіс» за окрему плату. Хоча ця послуга є некомерційною і здійснюється службою капітана порту. Тож «Моррічсервіс» повинен бути ліквідований.

Одніу з причин проблем учасники форуму бачать у непрофесійності керівництва Морської адміністрації. «Оскільки «риба гниє з голови», потрібно поміняти очільника структури — її має очолити «людина з бездоганною репутацією, яку добре знають у галузі», для чого потрібен прозорий конкурс на заміщення посади, — наголосив Іван Ніякий.

Іван Ніякий

«Ви можете і повинні використовувати нас і як батіг, і як пряник для ринку. Але ми повинні чітко зрозуміти, які є проблеми і як ми їх вирішуємо. Коли є конфлікти між нормами законів — це ми розуміємо, як вирішувати. Якщо є неефективні управлінці, ми будемо контролювати уряд, щоб він за цим стежив, і ви, як представники бізнесу, не будете допускати, щоб такі управлінці були біля керма», — сказав у свою чергу депутат Владислав Криклій.

В ході дискусії з'ясувалося, що новообрані депутати поки що не розуміють всіх нюансів цих проблем. Так, представникам галузі довелося пояснювати присутнім народним обранцям, що «Моррічсервіс» — це не аналог сервісу з видачі закордонного паспорта, коли ти маєш вибір — за менші гроші чекати його довше або ж за трохи більшу суму швидше і при більш якісному сервісі. «Моррічсервіс» — це держпомийка, яка жодного сервісу не надає, тільки збирає збори», — сказав директор Risoil S.A. Шота Хаджишвілі. «Прихід і відхід судна оформляються в будь-якому випадку, за це платяться портові збори. Це контрольна функція держави. Придуманий сервіс, це процедура, яка повинна бути проведена у відповідність до міжнародних норм», — додав член наглядової ради компанії «Український будівельник» Микола Капацина. «Два роки тому, коли за цю послугу стягувала гроші АМПУ, Антимонопольний комітет уже визначив, що за прихід/відхід судна заборонено стягувати збори, вони входять до складу корабельного збору», — уточнила керуючий партнер юрфірми Le Grant Тетяна Титаренко.

Надалі під час свого виступу Тетяна зазначила, що в транспортній галузі спостерігається певний тренд: держмонополісти користуються своїм становищем і впроваджують зобов'язання для контрагентів через договір приєднання. «Це договір, при якому умови встановлюються однією стороною, а інша сторона не може запропонувати умови договору і повинна прийняти цілком те, що нав'язується їй в односторонньому порядку. Такий інструмент використовували АМПУ і Морська адміністрація, а в липні проект свого договору про приєднання запропонувала «Укрзалізниця», — сказала Титаренко і закликала, зокрема, Антимонопольний комітет зобов'язати монополістів розробити недискримінаційні умови договорів, включити для них умови відповідальності, які були б відповідні відповідальності іншого боку і забезпечити прозору процедуру укладення договорів.

Потрібно припинити практику впровадження в односторонньому порядку зобов'язань для контрагентів, як це роблять держмонополісти

Червоною ниткою проходить по заходу посил про те, що бізнес хоче мати можливість впливати на прийняття рішень держструктурами, до сфери відповідальності яких входить галузь. Так, Іван Ніякий відзначає ігнорування бізнесу керівництвом Морської адміністрації. «Керівник МорАДу Петренко жодного разу не сів з нами за один стіл. Потрібна рада при МорАДі, до якої увійдуть відомі люди галузі і зможуть впливати на його рішення», — заявив він.

Директор з розвитку групи терміналів TIS Філіп Грушко зазначив, що АМПУ отримує доходи за рахунок портових зборів. І хоч безпосередньо на вантажопотік не впливає, але побічно — так, оскільки створює сприятливі або несприятливі умови для роботи бізнесу. «Фінплан, який розподіляє десятки мільярдів портових зборів, повинен проходити через публічну дискусію. Щоб правила гри не приймалися за зачиненими дверима і не нав'язувалися потім нам — тим, хто ці портові збори разом із клієнтами генерує», — заявив він.

«Повинен бути хоча б дорадчий голос від галузі. Ми з великими труднощами пробилися на урядовий комітет, де обговорювався фінплан АМПУ. Потрапили туди представники галузі і Американської торговельної палати. Нам дали лише три хвилини на наші запитання. У нас було 19 запитань. І всі були здивовані, навіщо ми, приватники, прийшли, адже це державні гроші розподіляються», — наголосив Грушко.

Бізнес хоче брати участь в ухваленні рішень профільними держструктурами

«Хотілося б, щоб, наприклад, на базі Морської палати була створена платформа, на якій були учасники ринку, які писали б зміни до законів і підзаконних актів, і все це через народних депутатів подавали в Раду, через новий Кабмін подавали на затвердження Кабміном і так далі», — додала виконавчий директор Асоціації морських агентств України Ксенія Підручна.

«Наприклад, необхідно внести зміни до Закону про морські порти України і привести його у відповідність із правилами Євросоюзу — з рамковими принципами доступу до ринку портових послуг. Практично у всіх країнах Євросоюзу адміністрації портів публікують свої доходи і витрати і узгоджують свої плани з радами портів або консультативними органами при адміністрації, які складаються з наглядової ради порту і всіх учасників ринку, які працюють в морських портах», — сказала вона.

Андрій Мотовиловець

Депутат Андрій Мотовиловець пообіцяв, що, працюючи в транспортному комітеті, постарається, «щоб ніхто — ні АМПУ, ні Морська адміністрація — не забув, навіщо вони були створені».

Але при цьому він звернувся до присутніх із запитанням, хто з них подавав заявку на участь у конкурсі на заміщення посад голови Морської адміністрації або ж претендував на членство у наглядовій раді АМПУ. Таких у залі виявилися одиниці. «Я розумію, що тих, хто подавався, тут зараз немає. Але я знаю багатьох із вас, і ви не брали участь у цьому. Поки ви не будете приходити і щось міняти — нічого не зміниться», — наголосив Мотовиловець.

Із виступів і розмов у кулуарах зрозуміло, що представників галузі засмутила «провальна явка» депутатів. Але багато хто не втратив віру у те, що змін домогтися все-таки вдасться, і це стосується як приведення в порядок законодавчих аспектів, так і зміни керівництва держструктур — хочеться вірити, що їх змінять люди, які будуть прислухатися до бізнесу і допоможуть розвивати таку важливу для економіки України галузь.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати