Вверх

Київський річковий порт: не піском єдиним

04 лютого 2020   Андрій Муравський

Київський річковий порт можна було б назвати «портом одного вантажу»: в основному, тут із суден і барж перевантажують річковий пісок, який потім розвозять по будівництвах вантажівками або вагонами. Однак, це все ж не єдиний вантаж, та й у планах у акціонерів знайшлося місце і контейнерам, і зерну, і нафтопродуктам. «Порти України» побували в порту і поспілкувалися з його керівництвом.

Київський річковий порт: не піском єдиним

Інфраструктура Київського річкового порту дає можливість здійснювати перевалювання з судна на берег/вагон/авто, або в зворотному порядку. Фото Андрій Муравський, ports.com.ua

«Київський річковий порт» — приватне акціонерне товариство, основними акціонерами якого є компанії «Сант Гален Холдинг», «Денді Плюс» і «Сучасне партнерство», а також фізичні особи-акціонери, всього їх 1338. КРП контролює понад 1,5 кілометра вантажних причалів, річна пропускна здатність становить понад 2 млн тонн вантажів.

Зустрічає нас у порту Мальвіна Підлужна, яка займається питаннями розвитку порту з 2015 року — саме тоді відбулася зміна акціонерів, що стало початком відродження підприємства.

«В основному ми займаємося видобутком піску, який перенавантажуємо в порту на автомобільний і залізничний транспорт. Перевалюємо й інші будівельні вантажі. У 2019 перевалка піску склала близько 2,2 млн тонн. Могло б бути і більше, але перед виборами був спад у будівельній галузі — забудовники вичікували», — розповідає вона і готує каву. Її кабінет — в будівлі управління порту, на третьому вантажному районі, це в самому кінці гавані.

«Якби не закриття навігації — ми б і більше перевалили. У 2018 році перерва була з кінця листопада по березень. Доводиться робити складські запаси. У міжнавігаційний період у нас зазвичай 400 тис. тонн піску зберігається, і за зиму ми його реалізовуємо. Один із наших основних видів діяльності, крім інших факторів, дуже залежить від погодних умов. Приємно порадувала зима 2019-2020, ми можемо працювати без зимового простою. Ось якби температура повітря впала до мінус семи, то довелося б зупинятися», — каже Підлужна.

«Але реально ми працюємо тільки півроку з року. Бо ще є час нересту, це ще два місяці, але закон є закон. З метою підтримки розвитку рибних ресурсів річки Дніпро в 2018 і в 2019 роках портом проводилися і фінансувалися компенсаційні заходи: зариблення Канівського водосховища та компенсація збитку, завданого рибному господарству. Можна було вибрати один із видів компенсації, але вирішили провести і грошову компенсацію, і зариблення. Роботу порту забезпечують 300 осіб, і щорічно до державного бюджету нами перераховується 50 млн грн податків», — продовжує вона.

«З огляду на принципи роботи КРП на основі дотримання законодавства, ми за те, щоб інші учасники ринку також дотримувалися закону. У разі, якщо будь-які правила і порядок не влаштовують — ініціюйте зміни, а не порушуйте закон. Для усунення існуючих проблемних питань, пов'язаних із проведенням днопоглиблювальних робіт на річках, під прикриттям яких насправді часто проводиться протиправний видобуток піску, за участю порту розроблений проект змін до законодавства, що стосується днопоглиблення річок.

На Дніпрі діють групи «піратів», які займаються незаконним видобутком піску. З 20 млн тонн піску, який видобувається в одній тільки в Київській області, законно видобувається лише половина. Існують різні схеми, в тому числі — коли сільради замовляють розчищення пляжів або берегової лінії, а в подальшому розраховуються за роботу піском за заниженими цінами — і підрядники реалізують цей пісок уже з націнкою. У цій частині необхідно навести порядок, посилити контроль, відповідальність за порушення», — каже Підлужна.

На її думку, домогтися успіху цілком можливо: КРП зумів наростити перевалку з 800 тис. тонн до 1,5 млн тонн в 2018 році і 2,2 млн тонн в 2019-му, і це стало можливим саме завдяки активній участі в боротьбі з незаконним видобутком піску. Ті ж забудовники стали боятися зв'язуватися з тими, хто займається його незаконним видобутком.

Сам КРП видобуває пісок в Київській області і доставляє його в акваторію власним флотом. Зростання перевалки привело КРП до необхідності його збільшення. Так, у 2017 році порт придбав у Білорусі дві баржі-майданчики вантажопідйомністю по 1 тис. тонн. А в 2019 році купив баржу вантажопідйомністю 2 тис. тонн, яка раніше належала Кременчуцькому річковому порту.

Зараз вантажний самохідний флот КРП становить дев'ять одиниць (а є ще й 10 пасажирських теплоходів), вантажний несамохідний — 10 одиниць. Крім цього — три плавучі крани, два гідронавантажувачі піску. Буксир-криголам «Полярний» узимку розчищає акваторію порту від льоду і може за необхідності займатися проведенням суден. Крім того, в 2019 році КРП відновив і повернув до ладу самохідну очисну станцію ОС-21, яка збирає із суден і очищає підсланеві води (на працюючих судах є відпрацьовані нафтопродукти та господарсько-фекальні стоки, які необхідно утилізувати).

Ремонтом флоту займається підрозділ судноремонту КРП. У порту є плавучий док, що дозволяє оглядати і ремонтувати як власні плавзасоби, так і виконувати комерційні замовлення.

КРП збільшив не тільки кількість суден, але і портальних кранів — з чотирьох до шести. Чотири крани працюють по фронту причалу, ще два — в тилу для перевантаження піску й інших вантажів у вагони і на автотранспорт.

Повз будівлю проходить маневровий локомотив, його чутно у відкрите вікно. У КРП є ваговий комплекс (до 150 тонн), фронт подачі — 22 вагони, фронт навантаження — 15 вагонів по 69 тонн. Потужності підприємства дозволяють щодоби пропускати тисячу тонн різних вантажів. Таким чином, вся інфраструктура порту приведена в працездатність, що дає можливість здійснювати перевалювання: з судна на берег/вагон/авто, або в зворотному порядку: склад/вагон/авто на судно. Потужності порту дозволяють здійснювати перевантаження не лише сипучих вантажів, але і вантажів у біг-бегах, на піддонах, металопрокат.

«Ми відновили залізничну гілку, і тепер відправляємо пісок із порту не лише машинами, а й вагонами. Але потреби у нас 400 вагонів на місяць, а «Укрзалізниця» дає тільки 40 вагонів. То тягача немає, то зв'язку розірвати не можуть... Тут є зловживання, тож потрібен відкритий реєстр вагонів, щоб компанії мали свій електронний доступ і могли вибрати з вільних вагонів потрібні», — каже Підлужна.

Другий вантажний район — це криті склади. Утім, тут вантажі на воду не відвантажувалися давно, як і не розвантажувалися судна. На цій території вантажі зберігаються у зоні митного контролю. В основному це контейнери. Влітку 2017 року підрозділи митного оформлення митного поста «Західний» у річковому порту почали працювати цілодобово. Спочатку це був тестовий режим, потім режим 24/7 став постійним. Можливість оформлювати вночі дозволила, зокрема, знизити навантаження на київські дороги. КРП надає послуги із розстафування контейнерів, у яких переміщується автомобільний транспорт.

Акціонери КРП в майбутньому розраховують займатися тут перевантаженням контейнерів. Утім, це виглядає досить віддаленою перспективою — поки що залучити вантажі таким чином заважає низка факторів.

Утім, як зазначає голова правління Київського річкового порту Мальвіна Підлужна, у КРП є й інші плани розвитку порту. Зокрема, тут розраховують на будівництво комплексу з виробництва цементу. Досвід із залучення інвесторів уже є — на території першого вантажного району розташовано бетонний завод «Керрот БМ». Уже зараз КРП розширив номенклатуру вантажів і здійснив перевалку і транспортування партій металобрухту. А ще ПрАТ має в управлінні майданчик з причальною стінкою і технікою в Переяславі-Хмельницькому у Київській області, яку збирається використовувати для перевалки на річкові судна зернових вантажів. Поки що вона не обладнана, але вже є можливість використовувати мобільне перевантажувальне обладнання і працювати за «прямим варіантом».

Зараз Київпорт веде активні переговори про надання низки послуг білоруським партнерам щодо доставки і перевалки хімічної продукції, ДСП, цегли, нафтопродуктів, металопрокату. За сприятливої кон'юнктури ринку КРП готовий приймати і білоруські судна з дизельним паливом, як із можливістю перевалки, так і з довгостроковою співпрацею і установкою відповідних ємностей. Нагадаємо, що в Білорусі ще минулого року заявляли про плани доставляти до Києва двома нафтоналивними суднами вантажопідйомністю по 750 тонн дизпаливо з Мозирського нафтопереробного заводу. Але як українська, так і білоруська сторони очікують, коли ж на Прип'яті буде проведено днопоглиблення, яке дозволить працювати ефективно.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати