Вверх

Маршрутизація постачання зерна до портів України

26 червня 2019   Валентина Михайлова

Темпи зростання експорту зерна явно випереджають темпи зростання перевезень залізницею. «Укрзалізниця» відстає. Про це свідчать цифри. Якщо чотири роки тому УЗ возила в порти близько 80% зерна, то три роки тому — 67%. У 2018 році — до 63%.

Маршрутизація постачання зерна до портів України

Причин на те у залізничників багато. Одна з великих проблем — зібрати зерно з лінійних елеваторів, розкиданих по всіх полях країни, і сформувати повноцінний склад. Зрозуміло, що прогони вагонів до дрібних зерносховищ — це додаткові простої, витрати ресурсів, зниження вагонообігу. Можна вибудувати логістику з використанням сучасних цифрових технологій таким чином, щоб прискорити процес доставки і мінімізувати витрати. А можна, як наполягає монополіст «Укрзалізниця», зосередитися на обслуговуванні лише кількох великих елеваторів, зробити так звану маршрутизацію — ганяти склади за визначеними маршрутами з чітким розкладом. Таким чином, наприклад, можна частково вирішити питання браку локомотивів.

Роки чотири тому, коли визначення «маршрутизація» щодо зерна тільки з'явився на слуху, слово сказала наука, і воно було опубліковано на сторінках нашого журналу. Порівнюючи успішний досвід США з бажанням впровадити цей спосіб у нашій країні, фахівці Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту показали, що домогтися ефективності від тотальної маршрутизації в Україні неможливо. Для цього нашим полям не вистачає американських масштабів, відстаней. Крім того, розкидана по узбережжю портова інфраструктура не пристосована до цього.

За підрахунками вчених, для ефективної і безперебійної доставки зерна маршрутами до портів тільки на Одеському залізничному вузлі треба створити потужності для одноразового накопичення на 1 млн тонн зерна. Інакше доставка зерна на існуючі портові термінали з'їсть весь ефект від маршрутизації. Або доведеться зосередитися на роботі тільки з обмеженим числом великих елеваторів і терміналів. Це призведе до монополізації ринку як на полях, так і на морі. При цьому не буде вирішена проблема доставки врожаю з усіх полів країни, адже переважна більшість лінійних елеваторів України не мають корисних властивостей для маршрутизації.

Але з часом в «Укрзалізниці» все більш напористо стали наполягати саме на тотальній маршрутизації, про що свідчить обговорення цього питання на різних конференціях, зустрічах, які відбулися наприкінці травня 2019 року в Одесі в ході Транспортного тижня.

Аргументи директора департаменту стратегічного розвитку та інвестиційної політики АТ «Укрзалізниця» Антона Саболевского, який брав участь у панельній дискусії на конференції «Грейн Юкрейн 2019», звучали так. По суті, в Україні дві залізниці, одна перевозить 97% усіх вантажів, друга, яка обслуговує 80 тис. км (читай — розкидані по країні лінійні елеватори), перевозить всього 3%. УЗ доводиться фінансувати утримання цієї структури. Навіщо? Що нам важливіше, ставив риторичні запитання виступаючий, мати елеватор, який вантажить 5 вагонів на місяць, і субсидувати його за рахунок залізниці? Нам важлива рентабельність, а всім учасникам ринку — прискорення при доставці вантажу.

Для порівняння була наведена статистика. На формування/розформування вагона при маршрутній відправці йде на три доби менше, ніж при вагонній відправки. Виходячи з цього, в УЗ вважають, що маршрути впораються з постачанням всього обсягу експорту.

З розрахунками, якими УЗ аргументує відмову обслуговувати дрібні лінійні елеватори, не згоден заступник генерального директора з логістики ТД «Дельта Вілмар» Валерій Ткачов:

«Сьогодні в Україні приблизно 1 тис. сертифікованих зернових складів, 800 з них мають доступ до залізниці. «Укрзалізниця» в пріоритетному порядку віддає локомотиви і зерновози тільки 77 маршрутним станціям. Таким чином, 90% елеваторів, а це 90% сільгоспвиробників, просто відрізані від залізничної інфраструктури.

Маршрутні станції розташовані нерівномірно по території України. 36 станцій з 77 розташоваі на Південно-Західній залізниці, 19 — на Південній, 12 — в Одеській. На Придніпровській, Донецькій — по одній, на Львівській — п'ять. Але ж зерно виробляють у всіх областях України.

Інший важливий момент: на 77 маршрутних станціях розташовані елеватори п'яти-шести агрогравців, і вони в підсумку монополізують ринок зерна. Я, як представник середньої компанії, виступаю проти. Поки є конкуренція, ринок, зерновий у тому числі, розвивається».

Микола Мірошниченко, директор з логістики компанії Kernel, найбільшого власника зерновозів в Україні, теж не прихильник тотальної відмови від звичної системи доставки вантажів. У цієї компанії є досвід маршрутизації. Спільно з «Укрзалізницею» вона здійснює пілотний проект «Нитки графіка» — маршрутні відправки зернових за графіком. Реалізація цього проекту уже показала ефект. Середній оборот вагона становив п'ять-шість днів, удвічі швидше нинішнього стандарту для УЗ.

«Але ми, володіючи непоганим числом маршрутних елеваторів — 10 відсотків від їх загальної потужності в Україні, — говорив Микола Мірошниченко, — не можемо стверджувати, що весь свій бізнес ми можемо робити тільки через них. Ми не можемо відмовитися від інших лінійних елеваторів. І це є проблемою. Треба вирішувати, як ефективно виїжджати з немаршрутних елеваторів».

Компанія Kernel запустила першу в Україні онлайн-платформу для спільного здійснення залізничних перевезень Transithub. Пропонується в режимі онлайн інформувати учасників ринку щодо логістики перевезень «Кернел» для формування ступеневих спільних збірних маршрутів.

Ідея хороша, але обмежена рамками приватної компанії. Учасники ринку стверджують: щоб просунути ідею спільних ступеневих маршрутів і зробити її привабливою для всіх гравців агробізнесу, потрібно переглянути тарифікацію, зробити збірні маршрути дешевшими. Але це питання у віданні УЗ. Вона поки що не планує інтегрувати приватну онлайн-платформу в свої програми, взагалі не планує подібні проекти.

Проте, виступи представника Kernel на різних майданчиках Транспортного тижня були досить оптимістичні: «Ми вітаємо зустрічні ініціативи. Практика показує, спільно з «Укрзалізницею» можна вирішувати проблеми».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати