Вверх

Модель порт-лендлорд: що запропонував Україні Світовий банк

23 грудня 2019   Андрій Муравський

Нещодавно команда аналітиків Світового банку презентувала чиновникам та представникам портової галузі результати свого дослідження «Про удосконалення управління портовою галуззю України».

Модель порт-лендлорд: що запропонував Україні Світовий банк

Основний посил, який аналітики зробили присутнім на презентації, це те, що необхідно впровадити в Україні модель управління порт-лендлорд, яка показала свою ефективність в Антверпені, Роттердамі, Сінгапурі. Забезпечити це повинна, на їхню думку, Адміністрація морських портів України.

«Необхідно наблизити українські порти до моделі порт-лендлорд із наданням Адміністрації морських портів необхідних повноважень для системної координації планування користування портовими землями і комплексного розвитку портових територій», — сказав під час презентації провідний економіст з питань транспорту Світового банку Луї Бланкас.

Аналітики Світового банку наголошують, що впровадження моделі порт-лендлорд поліпшить умови для залучення приватних інвестицій. Що, в свою чергу, посилить позиції України як країни-експортера продовольчих товарів і продукції ГМК на світовому ринку. Тому, що зараз управління портами не «не вкладається у жодну з чотирьох класичних моделей функціонування портової галузі».

Як приклад наводиться порт Південний, де перспективні ділянки для забудови належать різним органам місцевої влади, обласній адміністрації та приватному бізнесу.

«Ми неефективно використовуємо припортові території, які використовуються великою кількістю економічних агентів. Попередній уряд передавав землю, по-суті, спекулянтам. І в тому ж Південному ми не можемо використовувати потенціал на повну потужність. Там є порожні земельні ділянки, які не використовуються», — підтвердив голова АМПУ Райвіс Вецкаганс.

Питання перспективного розвитку земель у портах і на прилеглій території може стати істотним стримуючим фактором при подальшій реалізації проектів державно-приватного партнерства та залучення інвестицій для модернізації інфраструктури, зазначили консультанти Світового банку.

Перспективи впровадження моделі обговорили з присутніми в залі представниками галузі. «Якби років 27 тому, коли уряд ці землі контролював, прийшов Світовий банк і запропонував таку модель, то можна було б її впровадити. Зараз у портах України є десятки власників. Хто з них захоче тепер втратити контроль? Створення додаткового органу, власника тільки зменшить привабливість для інвесторів. У АМПУ немає досконалого досвіду управління землями», — висловив свою думку директор ZIM в Україні Андрій Кузьменко. «Хіба відсутність такого механізму завадила Україні стати найбільшим експортером зерна? Порти були модернізовані, і ми досягли результатів без неї. Боюся, ця модель гарно виглядає у підручниках, але малоймовірно, що вона підійде для України», — додав він.

«Близько 90% контейнерних терміналів світу і найбільш успішні і великі світові термінали працюють за цією моделлю. Не думаю, що це відлякає інвесторів. Навпаки — це приверне найбільш успішних світових трейдерів. Для них це буде зрозуміла модель, вони зможуть планувати разом із портовою адміністрацією розширення потужностей. Як це робити без контролю над землею? Портовий орган зможе дати план, який дозволить здійснювати довгострокове планування кожному інвестору. Держава візьме на себе ті ризики, які раніше перекладала на інвесторів. У тому числі — і для концесіонерів, щоб вони надалі не мали проблем із приєднанням до інфраструктури тощо», — заперечив на це Луї Бланкас.

Заступник голови наглядової ради АМПУ Патрік Верхувен зазначив, що модель порт-лендлорд необхідно адаптувати з урахуванням української специфіки. «Не ідеться про зміну існуючих земельних правовідносин у порту. Впровадження нової моделі вимагає лише консолідації можливостей адміністрації порту щодо управління, планування і розвитку портових територій», — сказав він.

«Україні потрібен свій набір інструментів, який дозволить залучити інвестиції. Ключовий крок — показати, що інвестори отримають, віддавши контроль над землею, показати перевагу в рамках цієї моделі. Наприклад, зниження вартості капіталу. Адже він не втрачає можливість управління. Це не буде модель із підручника — це буде експерементальний шлях», — наголосив Луї Бланкас.

«Інвестори хочуть побачити генеральний план розвитку конкретного порту. Ми говоримо не стільки про володіння землею, а про консолідований контроль над нею. Потрібно продумати, як уникнути відтоку концесіонерів, яких навпаки може відлякати відсутність зрозумілої моделі», — додала провідний економіст із питань транспорту Світового банку Годзе Ісік.

«Представники Світового банку дали нам безліч різних моделей, із яких потрібно було щось вибрати. Модель ленд-лорд — це виклик для нас. Ми не говоримо зараз про те, що забираємо у приватних інвесторів землі. У майбутньому дуже важливо, щоб власники вантажів мали перевагу від моделі. Інакше не буде стратегії і розвитку портів», — зазначив Райвис. І спрогнозував, що з упровадженням такої моделі чинні відносини з власниками землі повинні покращитися. «Буде портова рада. У новому законопроекті повноваження у них стають ширшими, і представники місцевої влади входять до цієї ради. Нам важливо у таких радах мати різних представників. Припортові території будуть використовуватися більш ефективно», — сказав Вецкаганс.

За його словами, сьогодні Україна має практично єдиний шанс прийняти цю модель. «Якщо цей парламент не ухвалить цю модель, то вона вже й не буде увалена ніколи. Тож у нас є чотири роки», — сказав голова АМПУ. «Але три роки тому, коли ми лише починали, у нас не було такої залученості місцевої влади та державних органів, як зараз», — додав він. Вецкаганс вірить, що позитивне рішення буде прийнято. «Ми можемо подивитися на проведення концесій. Було багато версій, але врешті-решт у нас є закон «Про концесію», — сказав він.

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій зазначив, що для підвищення ефективності управління державними активами в листопаді 2019 року Міністерство інфраструктури оприлюднило законопроект «Про корпоратизацію Адміністрації морських портів України». «Це рішення дозволить держпідприємству в перспективі реорганізуватися в акціонерне товариство. Проект Корпоративної стратегії АМПУ до 2025 року передбачає наближення до визнаної у світі моделі управління портами — порт-лендлорд. Це вихід держави зі стивідорної діяльності та впровадження інтегрованого підходу до землеволодіння та землекористування у портах», — сказав він.

Райвіс Вецкаганс повідомив, що спочатку в Україні в 2013 році відбулося відділення адміністративних функцій від стивідорної діяльності та створення АМПУ, тепер же необхідно «перейти від балансоутримувача до компанії, яка розвиває порти і підвищувати якість послуг».

«У нас виклики — це обмеженість територій портів, застаріле обладнання, низький рівень повноважень щодо управління портовими територіями, високий рівень портових зборів, слабкі можливості щодо організації державно-приватного партнерства. Тож ми повинні пройти корпоратизацію, щоб наші послуги були більш високої якості. Ми слухаємо рекомендації ринку щодо цього. Ми переходимо до корпоративного держпідприємства, акціонерної державної компанії. Якщо ми перейдемо до такої моделі, буде легше приймати рішення. Ви знаєте, як важко пройти узгодження річного фінплану в Кабміні. Далі переходимо до моделі ленд-лорд», — розповів голова АМПУ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати