Вверх

(Не)фінальний сертифікат якості

02 квітня 2019  

Значення фінальності сертифіката якості за англійським правом і проформами контрактів Gafta.

(Не)фінальний сертифікат якості

Під час навантаження зерна на судно і подальшого перевезення завжди існують ризики, які можуть призвести до втрати якості. В результаті погодних факторів або недотримання умов перевезення зерно може змокнути, нагрітися, заразитися комахами або отримати інші пошкодження. Хоча базис постачання визначає момент переходу ризиків, сторони часто додатково включають до контракту умову про те, що сертифікат якості є фінальним. На перший погляд, такий стан не викликає питань. Однак, при виникненні суперечок фінальність сертифікату може мати несподівані наслідки.

Фінальний у порту завантаження

Найбільш поширеним є положення про те, що якість товару є фінальною відповідно до сертифіката, виданого в порту відвантаження. У загальному вигляді ця умова означає таке:

  • сертифікат - це незаперечне підтвердження контрактного якості товару. Він є остаточним і обов'язковим для сторін;
  • якість сертифікується у порту відвантаження. У процесі перевезення і на момент вивантаження якість перебуває поза зоною відповідальності продавця.

При цьому, за загальним правилом сертифікат буде мати силу навіть у разі вчинення сюрвейером помилки. У справі AlfredC. Toepferv. ContinentalGrainCo. [1974] 1 Lloyd's Rep. 11. сторони уклали угоду купівлі-продажу пшениці на умовах CIF. Товар був описаний як «тверда насичена бурштинова пшениця №3» (No.3 Hard Amber Durum Wheat). Якість вважалася фінальною відповідно до сертифіката, виданого у порту відвантаження. Вищевказаний вид пшениці містить не менше 75% зерен бурштинового кольору. Після закінчення завантаження сюрвейєр видав сертифікат, який повністю підтверджував контрактну якість. Однак, після прибуття судна до порту вивантаження, покупці виявили, що реальна якість вантажу не відповідала сертифікованій. При повторному аналізі було встановлено, що в первісному сертифікаті містилася помилка, оскільки в дійсності пшениця була «твердою бурштиновою» (Amber Durum Wheat), у якій відсоток вмісту бурштинових зерен становить від 60% до 75%. Спір був переданий до арбітражу Gafta, а пізніше переглядався в Апеляційному Суді Англії (Court of Appeal).

Остаточне рішення було винесене на користь продавця. Суд зазначив, що помилка сюрвейера не анулює сертифікат, навіть якщо помилка визнана ним самим. Таким чином, сертифікат залишається фінальним між продавцем і покупцем. Крім цього, в ланцюжку купівлі-продажу діють безліч осіб, покладаючись на фінальний сертифікат. На думку суду, здоровий глузд вимагає, щоб арбітраж і суди повністю підтримували застереження про фінальність сертифікату.

Таким чином, навіть незважаючи на те, що помилка сюрвейера була визнана і продавцем, і покупцем, сертифікат не втратив своєї сили. Слід додати, що сюрвейєр вважається незалежною третьою стороною, і продавець не несе відповідальності за його дії або упущення.

У подібних ситуаціях покупець може пред'явити вимогу щодо збитків сюрвейеру. Однак стягнення ускладнюється тим, що сюрвейєр не є стороною контракту, і на нього не поширюється арбітражне застереження Gafta. Таким чином, у більшості випадків вимогу необхідно пред'являти до державного суду за місцем реєстрації сюрвейера.

Необхідно додати, що сертифікат є остаточним тільки в тих питаннях, які визначені сторонами. Наприклад, якщо передбачено, що сертифікат є фінальним за якістю, але було сертифіковано і якість, і вагу товару, то такий сертифікат є остаточним тільки щодо першого.

Чи завжди фінальний?

Як і в будь-якому правилі існує низка винятків, на підставі яких можна оскаржити фінальність сертифіката якості.

Перш за все, якщо сторони встановили в угоді конкретну компанію, яка повинна видати сертифікат якості, він не буде фінальним у разі видачі іншою особою.

Крім цього, до всіх проформ контрактів Gafta застосовуються Правила Відбору Проб №124 (Sampling Rules). Відбір і аналіз повинен проводитися суперінтендантами, сертифікованими Асоціацією. У свою чергу, лабораторії повинні дотримуватися правил Gafta 130 (Register of Analysis Methods). Якщо відбір або аналіз проб здійснено несертифікованою компанією або з порушенням процедур, сертифікат також не буде вважатися фінальним.

Справа VebaOilSupplyv. Petrotrade [2002] 1 Lloyd's Rep. 295 добре ілюструє наслідки недотримання інструкцій з аналізу. Сторонами було визначено метод проведення аналізу дизельного палива «D1298», проте сюрвейєр використовував більш новий і точний метод - «D4052». Апеляційний суд Англії встановив, що незважаючи на це, сторони не погоджувалися на фінальність сертифіката якості за будь-яким іншим методом.

Суд також зазначив, що не кожна помилка або відхилення від інструкції є достатніми для визнання сертифіката недійсним. Незначні помилки або порушення інструкцій, які не мають значення для сторін, не тягнуть за собою втрату статусу фінальності сертифікату.

Обмежити сферу дії «фінальності» сертифікату також можна, включивши до контракту застереження про явну помилку (save to manifest error). Так, у справі GalaxyEnergyInternationalv. Eurobunker [2001] 2 Lloyd's Rep. 725 сторони уклали угоду купівлі-продажу палива. Контракт містив умову про фінальність сертифіката якості в порту завантаження, за винятком температури застигання палива і декількох інших параметрів, фінальність яких визначалася в порту вивантаження. Положення про фінальність якості також містило застереження «за винятком шахрайства і явної помилки» (save fraud or manifest error).

Сертифікат, що підтверджує контрактну якість, був отриманий. Проте, покупці оплатили лише частину вантажу, відмовившись від подальшого постачання, посилаючись на неналежну якість палива. Це підтверджувалося повторними аналізами, які були проведені через 4 місяці після вивантаження. Питання було передане на розгляд до Високого суду Англії.

Суд відхилив позицію покупця з кількох причин. По-перше, суд зазначив, що явної помилки в первинному сертифікаті не було, оскільки відхилення в температурі застигання палива були в межах припустимих норм похибки при проведенні повторного аналізу. По-друге, суд встановив, що, на момент видачі сертифіката покупці не заявляли жодних заперечень. Якби результати тестів будь-яким чином послужили підставою вважати, що в сертифікаті містилася явна помилка, покупці б заявили про це. На думку суду, складно стверджувати про явну помилку, коли про це не було заявлено на момент видачі сертифіката і, більш того, коли вже була прийнята частина вантажу.

Ще однією підставою для оскарження, хоч і рідкісною, є шахрайство. Однак на практиці довести, що сертифікат був виданий в результаті шахрайства, а не помилки, украй важко.

Слід врахувати, що, якщо сертифікат відповідає всім контрактним вимогам, це не означає, що покупець гарантовано позбавляється права на пред'явлення претензій щодо якості товару. Зокрема, стаття 14 Акта про торгівлю товарами (Sales of Goods Act) передбачає, що продавець має обов'язок постачання товару «задовільної якості» (satisfactory quality). У деяких випадках на підставі цього положення продавець на CIF або FOB може бути відповідальний за якість навіть після постачання вантажу.

Як мінімізувати ризики?

Незважаючи на безліч винятків, оскаржити сертифікат на практиці складно. Тому необхідно спочатку мінімізувати ризики виникнення суперечок. Для цього можна зробити таке:

  • чітко визначити коло питань, остаточність яких буде встановлена ​​в фінальному сертифікаті;
  • включати застереження про явну помилку (save to manifest error);
  • якщо суперінтендантом номінована невідома вам компанія, - перевірте її сертифікацію в Gafta.

Данило Христич, старший юрист Legrant

Сергій Платонов, юрист Legrant

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати