Вверх

Сергій Бомчак: АМПУ готова конкурувати на днопоглиблювальному ринку

06 червня 2019   Андрій Муравський

Начальник Філії «Днопоглиблювальний флот» АМПУ Сергій Бомчак в інтерв'ю сайту «Порти України» про днопоглиблення на річках, в акваторії портів, флот і найближчі плани.

Сергій Бомчак: АМПУ готова конкурувати на днопоглиблювальному ринку

Філія «Днопоглиблювальний флот» з'явилася у структурі АМПУ більше року тому. Потім був довгий період оформлення документальних формальностей, зарахування людей до штату... Цей процес закінчився, вже є можливість повноцінно працювати?

― Наше завдання ― централізоване навігаційне забезпечення на акваторіях морських портів і судноплавних внутрішніх водних шляхах. При цьому, необхідність забезпечувати судноплавство на річках у створенні філії зіграла важливу роль. Офіційна дата створення філії «Днопоглиблювальний флот» ― 16 січня 2018 року. І її створили після того, як у 2017 році було прийнято рішення про те, що навігаційне забезпечення на ВВП переходить від ДП «Укрводшлях» до ДП «АМПУ». Зокрема, АМПУ забезпечує встановлені габарити і безпеку судноплавства, повинна виконувати на річках промірні, тральні, днопоглиблювальні і дноочищувальні роботи. Якщо заглянути ще далі в минуле, то були й інші зміни у функціоналі підприємств морегосподарського комплексу і в чинних нормативно-правових актах України, як і в нашому основному документі ― Положенні про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України №498 від 14.06.2007 року.

Майже весь перший рік роботи був присвячений формуванню команди, передачі спеціалізованого і допоміжного флоту від ДП «Укрводшлях» на баланс «Днопоглиблювального флоту» і його ремонту. Ми отримали земснаряди, буксири, завозні, плавкрани, катери і човни ― всього 26 одиниць. До структури філії перейшли і співробітники «Укрводшляху». Це справжні фахівці у своїй галузі з великим досвідом. Ми працевлаштували як співробітників адміністративного персоналу, так і флоту, забезпечили всі передбачені законодавством соціальні гарантії.

Багатьох зусиль потребували внутрішні організаційні процедури підприємства і нової філії, адже все створювалося з нуля. Це і формування організаційно-штатної структури, і розподіл обов'язків між підрозділами. Можливо, це не видима і не відчутна робота, але вона важлива. І вона триває: розробляємо інструкції, положення, забезпечується керованість процесів. Крім того, після ретельного аналізу чинного законодавства ми вже зараз підготували низку пропозицій і доповнень для галузевих нормативних актів.

Завдяки всій цій роботі в 2019 році ми змогли активно почати роботу в усіх напрямках ― тралення, ремонти, днопоглиблення, розвиток проектів міжнародного співробітництва для відновлення міжнародного судноплавства на українських річках.

― Не таємниця, що «Укрводшлях» був недофінансований, і флот потребував ремонту. А перехід з балансу на баланс ― не швидкий. Виходить, що філія не могла приступити до виконання одного з основних завдань?

― Дійсно, довгий час судна «Укрводшляху» не ремонтувалися. Те, що нам «дісталося в спадок», абсолютно не було придатне до роботи, не витримувало жодних нормативів Регістру судноплавства України, і у нас просто не було морального права відправити такий флот в рейс. Тому після підписання актів прийому-передачі ми організували публічні відкриті тендери, почали шукати підрядників, здатних виконати роботи відповідно до ремонтних відомостей у найкоротші терміни. Не будемо вдаватися в подробиці, вся необхідна інформація є у відкритому доступі в системі електронних закупівель Prozorro.

Проте, в 2018 році навіть без флоту необхідно було виконувати прямі функції щодо забезпечення судноплавства. Плече підставила Одеська філія АМПУ, яка до початку навігації 2018 року провела за нашою заявкою на річках України промірні і тральні роботи.

― Чи планується ще передача флоту від «Укрводшляху»?

― «Днопоглиблювальний флот» направив листи до МІУ і «Укрводшляху», але ініціативи або підтвердження про передачу техніки ми не отримали. Зате ми якраз у процесі передачі флоту від інших підрозділів АМПУ ― повинні отримати буксир від Херсонської філії, а від Білгород-Дністровського філії ― земснаряд.

Але від «Укрводшляху» ми повинні отримати не тільки флот, а й нерухоме майно. Це передбачено передачею його функцій АМПУ. Це ремонтна база технічного флоту у Києві, виробничі приміщення в Черкасах і Дніпрі. Ще не вирішене питання, де флоту відстоюватися. Ми підготували проекти звернень до Фонду держмайна через МІУ про погодження передачі об'єктів. Сподіваємося, що Фонд винесе рішення про передачу об'єктів нерухомості оперативно. Це дозволить нам працювати ефективно і повноцінно виконувати завдання.

― А «Укрводшляху» ці майданчики вже не потрібні? Флоту у нього зовсім не залишається?

― Згідно зі змінами нормативно-правових актів, в «Укрводшляху» залишилася тільки одна функція ― утримання та забезпечення роботи судноплавних гідротехнічних споруд ― шлюзів. Це охорона об'єктів, підтримування їх у нормальному стані, сплата земельного податку.

― Були оголошені тендери з ремонтного черпання двох водосховищ, річки Дніпро і річки Прип'ять. Що заважає виконати ці роботи самостійно?

― Роботи на цих ділянках необхідно виконати якомога раніше, щоб не обмежувати діючі вантажоперевезення, які здійснюються вітчизняними судноплавними компаніями. Нас же стримувала необхідність прийняти на свій баланс днопоглиблювальну техніку, відремонтувати і ввести в експлуатацію. Тому залучити підрядників для виконання цих робіт ми планували із самого початку роботи філії. Система Prozorro визначила переможців у тендері на Кам'янському та Кременчуцькому водосховищах. З ТОВ «СОБІ» вже підписано угоду на проведення робіт на Кременчуцькому водосховищі. Ремчерпання на Прип'яті в Prozorro було оголошене нещодавно.

Як тільки наш флот вийде з судноремонту, буде укомплектований екіпажами, ЗІПом, забункерований, ми також підключимося до проведення робіт.

Те ж стосується і експлуатаційного днопоглиблення в акваторіях морських портів України. Ми також вже підписали угоди з переможцем конкурсів із днопоглиблення у морських портах Маріуполь і Бердянськ. Як відомо, це ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азимут».

― Які в такому випадку головні напрямки роботи філії?

― Як я вже казав, філія створена з метою організації і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на ВВП, в акваторіях морпортів і на підходах до них. У нашій короткостроковій перспективі стоїть завдання щодо проведення ремчерпань в акваторіях усіх морських портів України, на всіх річках, віднесених до категорії судноплавних, а їх зараз офіційно понад 2,7 тис. км. Для цього ми організовуємо роботи як власними силами, так і залучаючи днопоглиблювальні компанії. Організовуючи тендери, ми докладаємо всіх зусиль, щоб на конкурсах була висока конкуренція. Нещодавно це і сталося при організації конкурсів щодо портів Азовського моря. Раніше на тендери виходило менше двох учасників. А цього року одразу 7 учасників подали заявки на участь в аукціонах по обох закупівлях, у тому числі і зарубіжні. Створити конкурентні умови вдалося ще й завдяки скасуванню фінансового забезпечення.

― Але на річках ви самостійно ще не працювали?

― Із відкриттям навігації на ВВП філія вже своїми силами провела тральні і дноочищувальні роботи. Такі роботи повинні проводитися двічі на рік ― при відкритті і перед закриттям навігації. Роботи завершені на судноплавних шляхах Південного Бугу, Дніпра, Прип'яті та інших. Відпрацювали навіть у Вінницькій області, на ділянці річки Південний Буг, яка не з'єднана із загальною мережею водних шляхів України. Загальна площа річкових судноплавних шляхів, де провели тралення і дноочистку, склала понад 30 кв. км. Продовжуємо роботи на верхній ділянці річки Дніпро.

― Що стосується Прип'яті ― там же мало тралення, білоруси чекають днопоглиблення, щоб реалізувати свої проекти...

― У нас постійний діалог із білоруськими колегами, щоб відновити транспортний судноплавний шлях сполучення Дніпром між країнами. Тралення, днопоглиблення забезпечать збільшення вантажообігу. АМПУ в цілому дуже зацікавлене у зростанні перевалки у морських портах і річкових терміналах України. Днопоглиблювальні роботи там планується провести восени, коли буде «висока вода».

Транзитний потенціал України дуже великий. Це стосується також Дністра: використовуючи річку і перевантажувальні можливості Білгород-Дністровського морського порту, можна залучити вантажопотік зернових із Молдови. Це додатково вимагає ще і створення нового пункту пропуску в цьому регіоні, проте при активізації робіт, як організаційних, так і днопоглиблювальних, цілком реально залучити першого ж року до 0,5 млн тонн вантажів молдавських вантажовласників.

― Як надалі буде вестися робота ― ви більшою мірою самостійно будете проводити днопоглиблення, або ж будете залучати бізнес?

― Ми зробили все для того, щоб посилити свій флот, зробити його конкурентоспроможним. І ми будемо вдосконалюватися. Ми вивчаємо зарубіжний досвід, були в Євросоюзі, де вивчали існуючі можливості і перспективні напрямки. Сьогодні при проведенні днопоглиблювальних робіт у портах і на каналах у комплексі з іншим обладнанням («залізом») використовується програмне забезпечення для проведення моніторингу фактичних глибин, розрахунку обсягів ґрунту, який необхідно вилучити для забезпечення безпеки судноплавства тощо.

Судноплавство річками України значно нижче обсягів колишнього СРСР. Вантажні перевезення відтоді у кілька разів скоротилися, а пасажирські ― практично зупинилися. Пасажирські теплоходи працюють на екскурсійному напрямку, і перевезення пасажирів, а не короткі круїзи, тільки почали потроху відроджуватися. Але з 2016 року дуже стрімко ростуть комерційні вантажні рейси по Дніпру і Південному Бугу. Звичайно ж, це заслуга приватного бізнесу, і ми готові дуже активно співпрацювати з ним у цьому напрямку. Хотіли б на договірних умовах надавати послуги з днопоглиблення підхідних каналів до річкових і морських приватних перевантажних терміналів. В цьому ми готові конкурувати з іншими спеціалізованими компаніями.

― Зазвичай бізнесу простіше залучати приватників ― вони адже більш гнучкі.

― Це регулюється договірними стосунками. Ми готові конкурувати: оновили флот, маємо професійних судноводіїв та інших професіоналів. Так, у нас ще є труднощі: не всі судноремонтні верфі України здатні виконати складні роботи з відновлення днопоглиблювального флоту, що ускладнює функціонування філії. Плавсклад уже досягає поважного віку, потрібна молодь, і ми готові співпрацювати з навчальними закладами щодо підготовки, стажування та подальшого працевлаштування молодих механіків і судноводіїв на наших суднах. Необхідно на державному рівні зробити акцент на популяризації професій як технічного, так і пасажирського флоту.

― З якими ще труднощами стикається філія?

― Що очевидно ― це тривалі процедури закупівель послуг з ремонтного черпання.

Більш глобально можна говорити про неврегульоване і застаріле національне законодавство в галузі річкового судноплавства. Нема технічних, технологічних інструкцій, правил і стандартів, затверджених урядом щодо проведення днопоглиблювальних робіт на річкових судноплавних водних шляхах. Остаточно не визначені джерела фінансування робіт на річках, що має бути законодавчо врегульовано. Дуже сподіваємося, що Верховна Рада у найближчому майбутньому ухвалить профільний Закон України «Про внутрішній водний транспорт», який повинен встановити чіткі механізми роботи всіх учасників транспортного процесу.

Мені, до речі, дуже сподобалася роль держави у забезпеченні судноплавства на ВВП країн Західної Європи. Це і розробка законодавчих нормативно-правових актів, науковий супровід експлуатаційного та капітального днопоглиблення, розробка і впровадження стандартів експлуатації, будівництва, реконструкції та модернізації гідротехнічних споруд. За підтримки профільних інститутів там прогнозується життя судноплавних річок, вивчається позитивний досвід поліпшення навколишнього середовища від проведення дноочищувальних і днопоглиблювальних робіт. До цього на певних етапах залучаються приватні компанії, що не може не радувати. Такий вид державно-приватного партнерства заслуговує на повагу. Сподіваємося, що і ми самі, і уряд України, і наші вітчизняні судноплавні і днопоглиблювальні компанії незабаром налагодять подібну співпрацю.

Всі роботи щодо навігаційного забезпечення судноплавства пов'язані і з безпекою судноплавства, і з охороною навколишнього середовища, здоров'ям і життям людей, безпекою вантажів та іншими важливими факторами. І ми в свою чергу будемо забезпечувати виконання покладених на АМПУ і філію завдань, дотримуючись принципів відкритості, прозорості та відповідальності за якість виконаних робіт.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати