Вверх

«Світло у віконці» для найбільшого круїзного порту України

21 травня 2019   Костянтин Ільницький

Начальник адміністрації Одеського морського порту Ігор Ткачук про прогнози на 2019 рік, долю хвилерізу біля Карантинного молу і будівництво нових причалів в інтерв'ю журналу «Порти України»

«Світло у віконці» для найбільшого круїзного порту України

– Щодо вантажоперевалки за 2018 рік хотілося б зазначити, що основне падіння відбулося за такими номенклатурам: нафтоналивні вантажі (-42,2%), метал і металопродукція (-23,2%), зернові вантажі (-9,9%).

Це падіння сталося зі зрозумілих для всіх причин (скорочення обсягів транзиту, недовезення вантажів в порт, нестабільні ціни на світових ринках зерна і металу тощо). Разом із тим, як показують підсумки першого кварталу поточного року, ситуація змінилася, вантажообіг за перший квартал виріс на 5,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зростання відбулося в основному за рахунок збільшення вантажопотоків зерна і металу. Покращилися і наші фінансові показники.

Що стосується підсумків поточного року, то, за прогнозами стивідорних компаній, показники будуть на рівні підсумків 2018 року, а при збереженні сформованої позитивної динаміки наші показники можуть зрости на 5-10%.

Хочу нагадати, що Одеський порт сьогодні абсолютний лідер в країні за обсягами перевалки екологічно чистих і найбільш перспективних у світі вантажопотоків – вантажів, що перевозяться в контейнерах. Два контейнерні термінали «КТО» і «Бруклін-Київ Порт» разом переробляють понад 70% всіх контейнерних вантажів, що проходять через порти України.

При цьому, починаючи з 2016 року, контейнерний оборот стабільно зростає хорошими темпами. У 2018 році зростання склало 15,2%.

У плані розвитку контейнерних можливостей Одеського порту важливою подією минулого року було підписання меморандуму АМПУ зі всесвітньо відомою судноплавною компанією СМА CGM про намір розширити контейнерний термінал за рахунок демонтажу і продовження докового причалу колишнього СРЗ із перенесенням дока. Це дасть можливість одночасно обслуговувати два великотоннажних судна. Чого раніше не було.

– А яка доля недобудованого хвилерізу біля Карантинного молу?

– У проблемах із будівництвом хвилерізу, як було доведено в судах, винна проектна організація, яка припустилася у проекті помилок. Тепер вона повинна компенсувати понад 145 млн грн збитку. Минулого року були виконані роботи з відновлення хвилерізу десь на 60 млн грн. Потім була перерва. Ми проводимо дослідження вітрових і хвильових навантажень на замовлення компанії «КТО», після цього будуть внесені зміни до проектної документації, і цього року знову планується продовження робіт.

Зі свого боку, оператор терміналу – компанія «КТО» продовжує за планом освоювати площі нового контейнерного терміналу на Карантинному молу, зокрема веде укладку плит на складських площах, виконує інші роботи.

Ще один новий напрям в обслуговуванні контейнерних перевезень, який ми планомірно розвиваємо, це запуск спеціалізованих контейнерних поїздів. Уже чотири такі поїзди за розкладом пов'язують Одеський порт з Києвом, Івано-Франківськом, Дніпром і Харковом. В середньому в усіх напрямках це дозволяє годин на 70 зменшити час очікування одержувачем своїх контейнерів. При цьому знімається значне навантаження контейнерних перевезень з автошляхів.

Розвиваючи контейнерні можливості Одеського порту, ми ставимо перед собою амбітне завдання вийти в лідери Чорномор'я з перевалки контейнерів. Ми вже наблизилися впритул до показників перевалки контейнерів румунського порту Констанца, який був лідером у Чорноморському регіоні багато років, поки не поступився в 2017 році першим місцем Новоросійську. Якщо минулого року Констанца переробила 638 тис. TEU, то Одеський порт – 598,6 тис. TEU.

– В останні роки у ЗМІ багато говорилося про проблеми контейнерних автоперевізників, які були позбавлені вільного в'їзду до Одеського порту. Єдиний шлях лежить через територію приватної компанії, яка за проїзд бере гроші. Чи є розв’язок у цієї проблеми?

– Як ви знаєте, в'їзд до Одеського порту був, є і буде завжди безкоштовним. Інша справа, що за додаткові послуги, що надаються ТОВ «Євротермінал», приватна компанія стягує плату. Але для врегулювання ситуації вже сьогодні спільно зі стівідорними компаніями і міською владою ми працюємо над тим, щоб почати будувати альтернативний в'їзд до порту.

– У соціальних мережах ви інформуєте про будівництво, яке проходить на території порту. Серед об'єктів, на яких ведуться роботи, причали 1-з і №7. Коли плануєте ввести їх в експлуатацію?

– Будівництво причалу 1-з в силу ряду причин було заморожено протягом п'яти років. Для нас питання відновлення робіт мало стратегічне значення, адже причал входить у п'ятірку найбільших проектів програми інвестиційного розвитку порту. Його будівництво пов'язане зі створенням компанією «Бруклін-Київ» нового зерноперевантажувального комплексу потужністю 4 млн тонн. Зараз роботи йдуть повним ходом. Плануємо ввести його в експлуатацію восени.

Говорячи про реконструкцію причалу №7, на якому в основному працює стивідорна компанія «Металзюкрайн», варто відзначити, що протягом 50 років там не проводилося жодних ремонтів. В результаті всіх робіт причал буде подовжений більш ніж на 23 метри, а припустимі навантаження на 1 квадратний метр причалу збільшаться удвічі.

– Які недоліки інфраструктури заважають повною мірою використовувати потужності порту?

– У першу чергу, проблеми, пов'язані з нестачею локомотивної тяги і проблематикою, пов'язаною з залізничними перевезеннями. Зі свого боку, ми регулярно зустрічаємося з керівництвом залізниці, обговорюємо варіанти поліпшення роботи і розвитку інфраструктури.

На базі порту створена проектна група, яка спеціально займається цими питаннями. І, звичайно ж, з огляду на зростання флоту, існує необхідність своєчасного днопоглиблення і збільшення паспортних глибин в акваторії. Над чим зараз і ведемо роботу спільно зі стивідорними компаніями.

– Минулого року до Одеського порту, який є найбільшим круїзним портом України, не зайшов жоден круїзний лайнер, а в 2013 році було 118 таких суднозаходів. Причини відомі – військовий конфлікт на сході України, анексія Криму, санкції ЄС і США, в тому числі проти кримських портів... Чи є надія на повернення круїзних ліній?

– Ви не згадали серед переліку причин спробу військового перевороту в Туреччині у 2016 році і низку терористичних атак у цій же країні. У 2015 році Одесу ще відвідало 13 круїзних суден. Але саме після турецьких подій заходи круїзних лайнерів до Чорноморського басейна припинилися взагалі. Без суднозаходів залишилися і Варна, і Констанца, й інші порти Чорного моря.

А «світло у віконці» щодо круїзних ліній цього року з'явилося. Зокрема, 10 травня поточного року до Одеського порту планував зайти лайнер Aegean Odyssey. Але, на жаль, з технічних причин, пов'язаних із судном, його візит був скасований.

Восени 2019 року ми чекаємо ще один круїзний лайнер. На наступний рік ми вже отримали заявки на 13 суднозаходів. Також є заявки і на наступні роки. Відрадно, що до нас повертаються круїзні лайнери всесвітньо відомих туристичних операторів, таких як Phoenix Reisen, Azamara Club Cruises, Crystal Cruises...

Крім деякої стабілізації політичної обстановки в регіоні, важливою причиною поступового відродження круїзного судноплавства через Одесу стала робота нашої адміністрації. Ми дуже багато працювали з судноплавними лініями через асоціацію круїзних портів MedСruise. У червні 2018 року на Генеральній асамблеї MedСruise у Валетті представники чорноморських портів підписали план дій щодо відродження круїзного судноплавства, розрахований на наступні три роки. Порти за підтримки керівників MedСruise направили звернення до круїзних ліній, інформуючи їх про те, що готові приймати круїзні судна, а ситуація в регіоні безпечна для туристів. Потім з ініціативи Одеського порту в рамках Асоціації було створено робочу групу по Чорноморському регіону, перше засідання якої пройшло в Одесі в жовтні 2018 року. Група погоджувала маркетингову стратегію портів на 2019-2021 роки, поширювала інформацію про нові інвестиції в галузі круїзного туризму тощо.

У нинішньому році в Констанці було наступне засідання робочої групи. А в квітні наші представники брали участь у найбільш знаковому заході міжнародної індустрії морських подорожей – виставці-конференції Seatrade Cruise в Майамі (США), де проводили переговори зі світовими лідерами круїзної галузі. У підсумку, як я і говорив, є перші непогані результати. Потрібно пам'ятати, що великі круїзні компанії планують свою роботу на 3-5 років вперед. І підсумки багатьох наших сьогоднішніх зусиль ми зможемо відчути лише через кілька років. Ми тим часом вдосконалюємо інфраструктуру для прийому пасажирів в порту: займаємося реконструкцією морвокзалу, приступили до реконструкції концертно-виставкового залу. Плануємо також реконструювати привокзальну площу, щоб там була комфортна тіньова зона для відпочинку. Сьогодні люди по сонцю проходять, не затримуючись. А хотілося б, щоб біля морвокзалу було приємно перебувати.

– Щось чути про долю всіма забутого хмарочоса посеред порту – готелю «Одеса»?

– Дійсно, будівля стоїть на очах у всього міста і постійно викликає питання у одеситів і наших гостей. Готель не працював дев'ять років, оскільки не вдавалося знайти спільну мову з власниками. Я хочу повідомити, що був знайдений компроміс, який дозволяє вийти з патової ситуації. В результаті було підписано меморандум із французькою компанією, яка готова взяти готель в оренду, інвестувати гроші у його відновлення і потім почати його експлуатацію. Вже є і проект реконструкції будівлі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.

Коментарі


Коментувати