Вверх

Хто стане в каботаж, якщо річки відкриють

Андрій Муравський, Аналітик "Порти України"
02 вересня 2019

Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з членами Кабінету міністрів і керівництвом Верховної Ради доручив до 1 листопада 2019 року ухвалити закон про внутрішній водний транспорт. Відповідальними за це він призначив голову Верховної Ради Дмитра Разумкова, голову фракції «Слуга народу» Давида Арахамію і голову парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрія Киселя.

Якщо Рада ухвалить законопроект, розроблений Міністерством інфраструктури, внутрішні водні шляхи будуть відкриті для вантажних суден під іноземним прапором — вони зможуть працювати в каботажі. Це один із ключових пунктів, які викликали дискусії в учасників ринку, через що з'явився альтернативний законопроект про внутрішні водні шляхи. Хто ж все-таки прийде в цьому випадку на українські річки, якщо каботажні перевезення під іноземним прапором стануть можливими?

Як відомо, флот під іноземним прапором потрібен у першу чергу вантажовідправникам, які зазнають труднощів з доставкою експортних вантажів у морські порти. Це зернотрейдери та металурги.

З одного боку, навіть вони зазначали раніше, що повною мірою їх потреби після прийняття такого закону задоволені не будуть. Адже через специфіку Дніпра далеко не всі судновласники, які і раді б тут заробити, зможуть завести на цю річку свої судна. Тут більш жорсткі вимоги щодо вітро-хвильового режиму, ніж на Дунаї — у водосховищах є ділянки з висотою хвилі два метри. Тож судно має бути класу В1. Наявний же європейський річковий флот в основному класу В2, якого вистачає для роботи на Дунаї, але не на Дніпрі, який по суті є навіть не річкою, а системою водосховищ. А російські суховантажі, які могли б возити в каботажі наше зерно, в сезон зазвичай завантажені роботою на Азовському морі — вони доставляють російське зерно до Туреччини. Та й періодичні арешти флоту під російським прапором змушують судновласників бути обережними.

Але з іншого боку, тих, хто зможе працювати на Дніпрі, можна помітити вже сьогодні. За підрахунками «Портів України», у 2019 році судна іноземних власників вже істотно наростили свою присутність на внутрішніх водних шляхах України. Так, тільки за півроку заявок на захід до річкових портів суден під іноземним прапором було удвічі більше, аніж за аналогічний період минулого року: 146 заявок проти 78.

І в 2018-му такі судна йшли в основному до Херсона і Миколаєва, а заявок на захід до портів, що розташовані далеко від морських каналів, було лише 27. За перше ж півріччя 2019 року кількість заходів до них значно збільшилася — іноземні власники подали 70 заявок.

Судна під іноземним прапором перевезли за перше півріччя 2019 року біля 400 тис. тонн різних вантажів, половина з цих вантажів завантажуються або розвантажуються якраз у портах вгору по річці Дніпро. Іноземні судна стали значно більше вантажів забирати з таких портів: за аналогічний період 2018 року на них припало лише 82,1 тис. тонн вантажів з 275,5 тис. тонн, тоді більшу частину розвантажували і завантажували в Миколаєві і Херсоні.

Так, значна частина суден, які отримали дозвіл на захід до річпортів, не працюватиме в каботажі, оскільки це флот річка-море, якому не вигідно ходити недовантаженим. Але, тим не менш, є й такі судна, які раніше були під українським прапором і вже працювали в каботажі. Крім того, каботаж може стати бонусом для тих, хто доставляє вантажі з річпорту до країн Чорноморського регіону або до портів Середземного моря. Таке судно може прийняти заявку на каботаж після того, як розвантажиться в річковому порту.

В основному судна, які піднімалися вгору по Дніпру за шлюзи, робили по два або три такі рейси. Але є й такі, які ходять цим шляхом частіше. Це судна типу «Сормовський» Scout (Mondo Expert Inc.), Lizori (Trans-Management LTD), Fortuna (Seaview Lighting LTD), Sormovskiy 121 (Balkan Shipping & Trade LTD) і «Волгобалт» New Way (судновласник — Guron LTD), Lime (M&P Lime Shipping LTD).

Всього ж рейси до українських річпортів здійснювали судна близько півсотні власників під прапорами різних держав: Молдови, Панами, Туреччини, Ліберії, Белізу тощо. Це суховантажі типу «Волго-Балт» або «Сормовський», побудовані 40-50 років тому. Вони працюють також, наприклад, на Азовському морі, де заходять до російських мілководних портів — Ростова-на-Дону та інших. Осадка їх більша, ніж основні глибини судноплавних шляхів на Дніпрі. Але і зараз вони беруть вантажі на неповну осадку.

Деяких «осічок» у майбутньому не уникнути. Так, частина з тих суден, які зараз постійно заходять в наші річкові порти, раніше «засвітилася» не з кращого боку. Так, одне судно під молдавським прапором у 2014 році при проходженні по Дніпру отримало пробоїну, дотягнуло до Дніпропетровська, де команді щодня доводилося викачувати з трюмів воду, поки воно стояло на якорі, чекаючи ремонту, а моряки скаржилися, що судновласник не розраховується з ними. Іншому судну через виявлені інспекцією в порту в Ростові-на-Дону недоліки на три місяці заборонили захід у порти Паризького меморандуму. Нещодавно той же самий суховантаж через поганий технічний стан затримали російські інспектори портового контролю вже в Єйську.

Але, тим не менше, для тих же зернотрейдерів це все одно вихід, з урахуванням класичних болячок доставки залізницею. Звичайно, хтось все-таки не став чекати зміни законодавства і приміряв на себе ще й шкуру судновласника. Але це дозволило закрити лише частину потреб ринку. І всі говорять про одне: будувати власний новий флот в Україні і ставити під український прапор дорого, кредити отримати дуже важко, так що — дякуємо, але не на цьому етапі.

Мнение автора колонки может не совпадать с мнением редакции сайта
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.
Все мнения автора

Коментарі


Коментувати