Вверх

Чому лихоманить систему дипломування моряків

В'ячеслав Кисловський, віце-президент Морської палати України
15 січня 2019

Україна ризикує втратити свою репутацію країни, яка готує кваліфікованих моряків і капітанів, що працюють не тільки на судах під різними прапорами. Є ризик, що за прикладом Грузії та Філіппін, Міжнародна морська організація та ЄС виключать Україну зі своїх білих списків і нашим морякам буде значно важче влаштуватися на роботу. Чому так відбувається?

Справа в тому, що система підготовки моряків в Україні отримала відчутний удар через різні «інновації» нових непрофесійних чиновників в Міністерстві інфраструктури та підконтрольних йому галузевих органах.

Систему дипломування моряків лихоманить з 2016 року, коли заступником міністра інфраструктури став Юрій Лавренюк. Коли курувати морську галузь почав колишній підполковник внутрішніх справ, професіоналів на керівних посадах масово замінили колишніми правоохоронцями.

Влітку 2016 року з посади начальника Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків звільнили капітана В.В.Пікулика, призначивши замість нього еколога П.Г.Булановича. У березні та серпні 2017 року МІУ провело конкурси на посаду начальника Інспекції, конкурсну комісію очолював Лавренюк. На першому конкурсі були люди з галузі, в тому числі і капітани, але переможця не обрали.

На другому переможцем став дехто Н.В.Пересада — юрист із Маріуполя, абсолютно далекий і від галузі, і від системи підготовки моряків. З його «легкої руки» в міністерстві затвердили нову структуру, за якої була ліквідована Миколаївська філія Інспекції — одна з п'яти діючих філій, в якій довгі роки здавали іспити близько 15% моряків. І з'явилося «ноу-хау» — призначення одного директора на дві філії, розміщені в різних місцях (в Маріуполі і Херсоні, в Одесі та Ізмаїлі). Можна тільки здогадуватися, що максимально зменшує точки, через які мають проходити потоки фінансів, які вилучаються у вигляді поборів з моряків. Нову структуру після узгодження з Лавренюком затвердив особисто міністр інфраструктури Володимир Омелян.

У березні 2018 року Пересада перестав з'являтися в інспекції. Довго думаючи, що ж робити, МІУ тільки через півроку після зникнення нарешті звільнило його з оплатою за весь час відсутності! У листопаді в.о. начальника призначили Юрія Полянського — майора СБУ із Запоріжжя, ніяк не пов'язаного з галуззю. Морська громадськість не розуміє, чому Полянського призначили на посаду без проведення конкурсу. Як же норми законодавства про проведення конкурсу при призначенні на посаду керівника підприємства? Підприємства, що виконує важливі функції щодо практичної реалізації вимог міжнародної конвенції! Невже вона не вимагає спеціальних знань, досвіду, стажу роботи в морській галузі, на морських суднах?

Після цього призначення «реформи» пішли ще активніше. Вже 5 листопада Полянський своїм наказом звільнив всіх членів комісій, які приймають іспити у моряків в Ізмаїлі і призначив нових з Одеси. Так зване «виїзне засідання Одеських комісій до Ізмаїла» жодними нормативними актами не передбачене і незрозуміло, як офіційно фінансувалися транспортні витрати, відрядження, проживання тощо.

8 листопада з перших восьми судноводіїв в Ізмаїлі іспити здали лише двоє. Три десятки судноводіїв вирішили долю не випробовувати, і за пропозицією членів комісії забрали свої документи і подали їх до Одеси, де трохи пізніше іспити здали вже всі — здогадайтеся, як. 9 листопада на комісії у суднових механіків ситуація була аналогічною: з перших семи пройшов тільки один. 18 грудня Інспекція призначила так звані виїзні комісії з Одеси для радіоспеціалістів, судноводіїв і механіків. З 14 радіоспеціалістів іспит здав тільки один, з семи судноводіїв — два, а з суднових механіків і капітанів не здав жоден — дурні, виявляється, у нас капітани і механіки! Всім, хто не пройшов, запропонували їхати до Одеси, де іспити на певних умовах здають всі.

Результат — у всіх регіонах, крім Одеси, діяльність комісій із підтвердження кваліфікації моряків штучно заблокована, а в Одесі створили «вузьке горло». Це підтверджується інформацією на офіційному сайті Інспекції. Залишилося тільки одне місце, куди всі моряки з усієї України можуть податися для отримання свого законного і передбаченого Міжнародною конвенцією права на отримання кваліфікаційного документа.

А як у такому випадку величезна кількість моряків може щодня здавати іспити? Пропускна здатність не може бути необмеженою! Багато років виконувався прийнятий мінімальний норматив на іспитах — годину на особу командного складу і півгодини на рядового члена суднової команди. Нормативи повинні виконуватися і хтось повинен проконтролювати це!

При чому, Інспекція разом з МІУ більше двох років не впроваджує електронну систему тестування моряків і електронний запис моряків на іспити.

Крім того, з 1 січня 2019 року тарифи на навчання моряків в тренажерних центрах підвищилися у п'ять разів. Це пов'язано із тиском з боку чиновників. Перед виходом на іспит моряк повинен пройти тренажерну підготовку в морському тренажерному центрі. А той щодва роки перевіряє контролюючий орган — Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація). Інформацію про всі сертифікати, видані морякам після навчання, тренажерні центри направляють до Реєстру документів моряків, який веде Інспекція дипломування.

Але Морська адміністрація у всякий спосіб гальмує перевірку центрів: не погоджує програми, шукає зауваження для того, щоб заявки не розглядалися, несвоєчасно направляє комісії для огляду, робить масу зауважень, навіть не передбачених нормативними документами. Так вона затягує час до закінчення дати дії раніше виданого документа про відповідність, після якої сертифікати центру недійсні. Центри зазнають значних збитків і змушені навіть припиняти свою діяльність із підготовки моряків. Їх просто видавлюють з ринку організованими адміністративними методами (читай — корупційними).

Якщо здача іспиту залежить тільки від того, заплатить моряк чи ні, а не від його знань, рівень підготовки неминуче впаде.

Без підтвердження дійсності документів Інспекція не приймає моряків на екзаменаційну комісію. Тому вони змушені проходити навчання в строго обмежених тренажерних центрах, кількість яких постійно штучно зменшується. І саме в них організовано підняті тарифи на навчання — без обґрунтування, без перехідного періоду — куди моряк дінеться — все одно прийде! Насправді ж це робить Україну менш конкурентноздатною на міжнародному ринку.

Що ми маємо в результаті? Якщо здача іспиту залежить тільки від того, заплатить моряк чи ні, а не від його знань, рівень підготовки неминуче впаде. Через недостатню кваліфікацію судновласники перестануть брати багатьох наших моряків. Значна їх частина буде навчатися або отримувати документи в інших країнах. Вже зараз найбільш активні моряки, які не бажають миритися з корупцією, протоптали стежки до Болгарії, Литви, Польщі. При цьому вони отримують документи там і навряд чи повернутися в країну з корупційною системою дипломування. Хто від цього виграє в нашій країні? І, що важливіше, — сьогоднішній розквіт корупції або стабільне функціонування системи?

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.
Все мнения автора

Коментарі


Коментувати