Вверх

Порядок ухвалили, але ризики залишилися

Тетяна Титаренко , Керуючий партнер юр. компанії LeGrant
10 вересня 2019

Проведений юристами компанії LEGRANT аналіз Порядку показує, що в алгоритмі зберігається простір для потенційних зловживань з боку співробітників Державної екологічної інспекції.

5 вересня Кабінет міністрів України опублікував, без перебільшення, один із найбільш очікуваних морською галуззю регуляторних актів — Постанову №828 «Про затвердження Порядку перевірки, відбору проб води та проведення їх аналізу» від 21.08.2019. Однак проведений юристами компанії LEGRANT аналіз Порядку показує, що в алгоритмі зберігається простір для потенційних зловживань з боку співробітників Державної екологічної інспекції.

Нагадаємо, Правилами охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затвердженими постановою КМУ №269 від 29.02.1996 (далі — Постанова №269), було передбачено, що порядок перевірки, відбору проб води та проведення їх аналізу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Незважаючи на відсутність такого порядку, держекоінспектори, нібито керуючись внутрішніми інструкціями, які не мали силу регуляторного акту і не були оприлюднені, систематично проводили перевірки з грубим порушенням законодавства, нівелюючи права і законні інтереси судновласників і капітанів суден.

Порядок затвердив єдиний механізм фіксації факту забруднення акваторії, встановлення джерела такого забруднення, покроковий алгоритм відбору та аналізу проб фонових показників, а також проб на самому судні у випадках виявлення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в акваторії. Таким чином, Кабмін дійсно усунув більшість можливостей для маніпуляцій, коли, наприклад, забір проб води здійснювався банками невідомого походження у випадкових місцях і без будь-якого контролю будь-ким.

Водночас, Порядок містить низку положень, які потенційно можуть служити «зачіпкою» для зловживання з боку госекоіспекторов.

Зокрема, Порядком передбачено, що відбір проб фонових показників здійснюється невідкладно після виявлення видимих слідів нафти, нафтовмісних або інших забруднюючих речовин у портовій акваторії. Ця норма є гарантією того, що фонові показники якості води будуть актуальними і реальними на момент можливого забруднення. Однак, проба відбирається адміністрацією порту тільки в одному екземплярі. Тобто, оскарження результатів аналізу такої проби не передбачене.

Далі, проби води в місці забруднення відбираються в 2-х примірниках: для адміністрації порту і держекоіспекторов. Згідно п. 8 Порядку, екземпляр, який передається адміністрації, зберігається як контрольний для проведення аналізу у разі виникнення істотних розбіжностей із фоновими показниками чи інших претензій за результатами проб води, у тому числі з боку судновласника (його представника) тощо.

Термін зберігання контрольного екземпляра становить 24 години. Після закінчення цього часу він знищується, і претензії щодо проб води у місці забруднення не розглядаються. При цьому, п. 26 Порядку передбачено, що інструментально-лабораторні вимірювання проб води не повинні тривати довше все тих же 24 годин з моменту їх відбору.

Незважаючи на те, що формально норми про контрольний екземплярі і термін проведення аналізу спрямовані на захист інтересів судновласників, на практиці вони можуть виявитися неефективними і навіть нести загрозу. Ця загроза полягає у тому, що граничні терміни аналізу і зберігання контрольної проби ідентичні. Тобто можливі ситуації, коли одночасно із наданням Держекоінспекцією результатів аналізу води зникає можливість їх оскаржити, тому що контрольний примірник буде знищений.

Крім того, згідно з п.7 Порядку взаємодії АМПУ та Держекоінспекції, затвердженого Кабміном 17 липня 2019 року постановою №670, у разі встановлення факту погіршення якості води акваторії порту і за наявності обґрунтованих підстав вважати, що джерелом забруднення є судно, адміністрація порту інформує про це капітана судна і морського агента, службу капітана морського порту, морську адміністрацію, екологічну інспекцію.

Тобто, судновласник і інші особи можуть дізнатися про наявність такого примірника тільки після встановлення факту забруднення, коли контрольний примірник відбору проб уже буде знищений.

З огляду на декларативність права судновласника на оскарження результатів аналізу Держекоінспекції, бізнесу залишається сподіватися на сумлінність і активну позицію АМПУ в таких ситуаціях.

Що стосується відбору проб води на судні, він здійснюється держекоінспектором у присутності уповноваженого представника Морської адміністрації, капітана судна (або іншої уповноваженої ним особи), морського агента (за згодою). При цьому, місця відбору проб води на судні визначаються уповноваженим представником Морської адміністрації за участю державного інспектора і капітана судна.

Проби відбираються в 3-х примірниках: для капітана, адміністрації порту та Держекоіспекціі. І це робить потенційну процедуру оскарження результатів аналізу більш ефективною.

З технічних недоліків Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу варто відзначити, що не всі проформи актів складені двома мовами (українською та англійською). Зокрема, акт обстеження акваторії і відбору проб води у місці забруднення і акт відбору проб фонових показників якості води акваторії порту складені тільки державною мовою. Для більшості судновласників і капітанів, що заходять в українські порти судів, які є нерезидентами, це означає обмеження їх права на належне ознайомлення із документами зрозумілою мовою.

Мнение автора колонки может не совпадать с мнением редакции сайта
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.
Все мнения автора

Коментарі


Коментувати