Вверх

П'ять трендів річкових перевезень 2019 року

Андрій Муравський, Аналітик "Порти України"
14 лютого 2019

П'ять головних трендів річкових перевезень 2019 року, якими їх бачимо ми.

Відкрити навігацію на Дніпрі чиновники обіцяють уже в середині березня. За тиждень до цього ми проводимо «Річковий Форум», який збере всіх помітних гравців ринку річкових перевезень України, а також існуючих і потенційних вантажовідправників в цьому сегменті логістики (буде широко представлений ринок мінеральних добрив і зерна). Захід покаже, чого учасники ринку очікують від нового сезону і готові підтримувати позитивні тенденції зростання попередніх періодів. Поки ж ми намітили п'ять головних трендів річкових перевезень 2019 року, якими їх бачимо ми.

Тренд 1. Поява нових перевізників

Каботажного флоту для перевезення зернових стало більше, і тоннаж буде рости і далі. Якщо в останні роки власний річковий флот інтенсивно будував тільки «Нібулон» (і продовжує), то тепер на Дніпрі і Південному Бузі почали працювати нові перевізники, такі, як «Грейн-Трансшипмент», «Агровіста». І це компанії, які вже почали збирати власний флот та продовжать заводити під український прапор буксири та баржі. У 2018-му цей флот тільки почав працювати, при чому — навіть не з початком навігації, а уже в другій половині року. Тепер же його задіють повною мірою, що сприятливо позначиться на статистиці перевезень внутрішніми водними шляхами.

Так, як розраховують в групі компаній «Агровіста», чотири баржі загальною вантажомісткістю 8000 тонн і два буксири дозволять перевезти за рік не менше 100 тис. тонн (почавши перевезення Дніпром восени, встигли перевезти в каботажі близько 24 тис. тонн).

Більше вантажів зможе перевезти цього року і «Грейн-Трансшипмент». Торік ця компанія встигла модернізувати кілька барж і ряд буксирів, а також придбала додатковий флот і перевезла за рік своїм і зафрахтованим флотом понад 300 тис. тонн вантажів.

За інформацією «Портів України», цього року бізнес-структури планують завести з європейських річок під український прапор ще баржо-буксирні склади. Учасники ринку говорять: знайти вільний флот в Україні не виходить, доводиться брати його з Європи. Там теж не густо, але можна знайти підходящі буксири, поставити на судноремонтний завод і довести до ладу.

Тренд 2. Зростання перевалки зерна

Завдяки появі додаткового флоту для каботажних перевезень збільшилися відвантаження зерна на воду з річкових елеваторів і терміналів.

Потенціал у річкових перевезеннях побачили вже не тільки великі вантажовідправники, а й ті, що трохи менші: інтерес дрібних і середніх зернотрейдерів до річки величезний. Процес цей поки широко не висвітлюється, але йде. Позначається закритість компаній, які поки не поспішають розкривати свою логістику і ділитися планами. Вони налагоджують роботу, знаходять партнерів, які готові організовувати річкові перевезення, активно вивчають нюанси ринку. «Порти України» знають про такі партнерські відносини, а про те, що розвиваються вони успішно, свідчить і статистика перевезень Дніпром: у 2018 році перевезено на 500 тис. тонн більше зернових, ніж роком раніше — 3,1 млн тонн проти 2,6 млн тонн (+15,3%).

Тренд 3. Зростання перевезення мінеральних добрив

Визначилася минулого року тенденція до перевезень українськими річками міндобрив. Це пов'язано, зокрема, з політикою України щодо російських добрив — уряд поступово впроваджує все жорсткіші заходи проти них. На початку 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Мінекономрозвитку підвищила антидемпінгові мита щодо добрив з Росії. Так, ринок був практично закритий для російського КАС, українські виробники повністю покрити потребу в цих добривах виявилися нездатні, і цю нішу зайняли імпортери. Постраждали й інші російські добрива — карбамід і селітра.

Експерти раніше прогнозували, що в Україну будуть у великих обсягах імпортуватися грузинські, болгарські, казахські і узбецькі азотні добрива. Зараз дійсно спостерігається зростання вантажопотоку міндобрив через морпорти, і частина далі рухається річкою.

Компанія «Одеса Агрохім» (нині — «Белор Україна») купила і відремонтувала танкер «Одіссей І» ємністю 500 тонн, і з початком навігації він почав перевозити по Дніпру КАС. Першу партію добрив перевезли з Херсона до Запоріжжя. До кінця року до Запоріжжя було доставлено в цілому 2000 тонн. Крім того, зафрахтованим флотом компанія перевезла річками ще 23 тис. тонн селітри, сульфату і потрійного суперфосфату.

У компанії впевнені, що в подальшому буде зростання перевезень міндобрив українськими річками. Є попит на сухі добрива, і можливості перевозити їх теж є, завантажуючи баржі, які доставляють на рейд і до морпортів зерно. Якщо ж виросте попит на рідкі добрива, «Белор Україна» може збільшити кількість «ходок» своїм танкером.

Тренд 4. Розвиток річкової інфраструктури

На Дніпрі збільшується кількість елеваторів — їх планомірно будує «Нібулон». Але й інші компанії освоюють майданчики, які раніше простоювали, і перевалюють на них зерно. Так, компанія «Аскет-Шиппінг», яка раніше займалася перевалкою зерна тільки в морських портах, розпочала роботу на річці і поставила сучасне вантажне і лабораторно-вагове обладнання на майданчиках у Запоріжжі і Дніпрі. Буквально за останній квартал минулого року компанія вже встигла відвантажити понад 26 тис. тонн зернових і налаштована на розвиток «річкового» напряму. «Грейн-Трансшипмент» розвиває перевантажувальний комплекс в місті Дніпро. Це два склади, лабораторія і судно навантажувальна машина, яка здатна перевалювати 250 тонн на годину. Цього року компанія планує перевантажити з терміналу на водний транпорт понад 100 тис. тонн вантажів (в 2018 році було перевалено 60 тис. тонн). Бізнес шукає вільні майданчики і для будівництва нових річкових терміналів і складів для накопичення суднових партій поблизу річки.

Будуть інвестиції і в річкову інфраструктуру під міндобрива. Так, «Белор Україна», у якої є термінал в Херсоні для приймання КАС зі сховищем на 20 тис. тонн, взялася за створення ємностей для добрив вище по річці, в Кременчуці, роботи будуть проводиться вже цього року. Розвивати річкову інфраструктуру під міндобрива мають намір і власники Дніпрянського річкового порту. У Новій Каховці (Херсонська область) хочуть звести критий підлоговий склад площею понад 2000 квадратних метрів і поставити фасувальну лінію для упаковки біг-бегів. Можливе також будівництво ємностей для рідких добрив потужністю до 3-4 тис. тонн одноразового зберігання. Досвід роботи з добривами у Дніпрянського річпорту є — сюди з Кам'янського доставляли баржами фосфогіпс, який далі з порту розвозили фермерам по регіону автотранспортом.

Тренд 5. Будівництво флоту

На сьогодні новий річковий флот — баржі, буксири тощо — в Україні будує лише «Нібулон», у якого в Миколаєві є власний суднобудівний завод. Минулого року були спущені на воду і введені в експлуатацію два несамохідні стометрові судна вантажомісткістю по 5000 тонн і два багатоцільові буксири потужністю 3500 к.с.

Інші гравці неодноразово заявляли, що поки не можуть собі дозволити будівництво нового флоту — це дорого і проблематично з точки зору кредитування.

Однак уже зараз можна відзначити, що компанії не просто купували флот, який був у вжитку, а проводили глибоку модернізацію. Тепер же вони переходять і до створення нових одиниць флоту за власними проектами. Так, «Дунайсудносервіс» уже реалізує такий проект на замовлення «Грейн-Трансшипменту». Для того щоб створити двотрюмні суховантажні баржі, завод в Ізмаїлі стикує два ліхтери типу DM і виготовляє циліндричну вставку корпусу і люкові закриття. Осадка баржі складе 3,1 метра, вантажомісткість — 2500 тонн, довжина — 79,4 метра. Вже на початку навігації компанія планує прийняти перші дві баржі з серії. В цілому повинно бути побудовано вісім барж, після чого «Грейн-Трансшипмент» має намір приступити до будівництва барж класу річка-море вантажомісткістю понад 5000 тонн — проект уже готовий і погоджений Регістром України. До нового маркетингового року, «Грейн-Трансшипмент» закінчить модернізацію свого четвертого буксира Zeus потужністю — 2400 к.с., класу річка-море, що дозволить одночасно буксирувати методом штовхання до 4-х барж нового проекту (8000-10000 тонн вантажу).

У Києві 6 березня відбудеться «Річковий Форум 2019», на якому учасники ринку річкових перевезень обговорюватимуть майданчики під будівництво складів, елеваторів, терміналів, проблеми створення флоту і залучення вантажів.

Читайте також: Хто, скільки і чого перевіз річками України у 2018 році

Мнение автора колонки может не совпадать с мнением редакции сайта
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакції.
Все мнения автора

Коментарі


Коментувати